У Вінниці по вулиці Хмельницьке шосе, в районі лікарняного містечка, неподалік обласного онкодиспансеру, в 2006 році збудували церкву на честь святого лікаря Луки Кримського (Войно-Ясенецького). Дозвіл на будівництво надала Верховна Рада, де слухалося це питання. Тож уже більше 10 років віруючі і невіруючі приходять у цей храм на Вишеньку, моляться, ставлять свічки перед образами і просять у лікаря-чудотворця допомоги у лікуванні, операціях та одужанні.

– Мій чоловік йшов на операцію і дуже хвилювався, казав, що з наркозу не вийде, – розповідає Марія. – То ми прийшли сюди в церкву на молебні, щоб святий Лука допомагав ніби оперувати, водити рукою хірурга. Операція пройшла дуже вдало, і чоловік швидко одужав.

У церкві праворуч велика ікона святителя Луки. Ще одна, менша за розміром, завжди перебуває на аналої у центрі храму. Під склом бачимо дорогоцінності, які подарували люди святому угоднику Божому за зцілення. Тут же є і книжечка з акафістом – особливим проханням до святого, який читають всі бажаючі.

Лука Войно-Ясенецький при житті був прогресивним хірургом-онкологом 20 століття з Києва. Оперував навіть тоді, коли вже був у сані священика, єпископа та архієпископа. Перед операцією обов’язково ставив йодом хреста на тілі пацієнта, молився сам і просив його рідних читати молитви під час операції. Був такий випадок, що він повернув зір бомжу, блискуче його прооперувавши. Той зібрав усіх незрячих, яких хірург вилікував.

Святитель Лука Кримський робив найскладніші операції на жовчних протоках, нирках, шлункові, кишківнику, очах, серці та мозку, віднайшов нові методи анестезії. Власний досвід проведення операцій виклав у книзі “Нариси гнійної хірургії”, поділившись величезним досвідом лікування онкологічних хвороб і вказавши на їхню причину. Єдине, жив він і працював у складних умовах гоніння безбожної влади та сталінських репресій, жертвою яких і став. Хірурга Войно-Ясенецького двічі відправляли на багаторічні заслання: перший раз у люті морози 1920 року на берег Льодовитого океану, а в 1930-му – майже 60-річного лікаря Луку засилають в Архангельськ і Красноярськ у табори ГУЛАГу.

Від жахливих умов та холоду у хірурга відшарувалась сітківка ока, і він на старості років став незрячим, продовжуючи служити богослужіння напам’ять.

Після Другої світової війни владика Лука назажди переїздить жити в Україну, а саме у Сімферополь, де написав книгу “Дух, душа і тіло”. Тут збудував церкву. Зважаючи на численні прохання людей та їхні біди, архієпископ Лука безкоштовно лікував людей вдома, по допомогу приїздило дуже багато простих смертних.

Господь дарував лікарю довге подвижницьке життя. Помер владика Лука 1961 року, на 84 році життя, з яких 11 провів у сталінських таборах. У 2000 році причислений до лику святих. Святі мощі його перебувають у соборі Сімферополя, а частинка – у Вінниці.

У день престольного свята у Вінниці богослужіння очолив митрополит Вінницький і Барський Симеон. Йому співслужило численне духовенство. Опісля богослужіння йшов хресний хід довкола церкви.

Настоятель храму протоієрей Володимир Тютенко подякував усім, хто прийшов розділити радість свята, і зазначив:

– Наш небесний покровитель ніколи нас не полишає. А до прохань хворих лікар-чудотворець особливо чутливий, приходить завжди на допомогу.