Живучи в страху за близьку людини впродовж багатьох років, я була впевнена, що не витримаю, якщо з Ним щось станеться.

І не мала б. Але через 9 місяців після найстрашнішого дня набираю цей допис.

Чесно кажучи, це стало одним із найбільших  розчарувань в собі: чому я витримала? Чому моє серце далі бʼється?

Фізично.

Я переконана, що військові заслуговують на життя, яке ми маємо в тилу. Андрій заслуговував на кохання, сімʼю, власний дім, і нарешті на спокій за крайні 10 років…

Я часто думаю, що якби Бог/світ/доля запропонував можливість віддати свій залишок на цьому світі комусь з військових – я б віддала. Але ніхто не пропонує…

Залишається тільки захоплюватись тими, хто гідно продовжує справу своїх полеглих близьких і рідних. Бо мені так і не вдається вжитись з цією реальністю, де немає Того, з ким дружили третину життя. Хто був у кожному з моїх днів. Особливо під час повномасштабки.

За кого я домовлялась з всесвітом рятувати інших, аби він врятував його.

Не врятував.

Ні Бог, ні Всесвіт, ні доля.

Але і я чомусь ще можу вам написати.

Хоча за 9 місяців я так і не знайшла слів для посту памʼяті про Андрія, бо не знаю як вписати у кілька речень 9 років. Стільки самопожертви, стільки жартів, стільки мужності, стільки гідності в ньому. Стільки мудрості і сміливості.

Такі люди мали б жити.

Але вони жертвують своїм життям заради тих, які не розуміють як жити без них далі.

Тому я маю вибачитись за те, що не знаю як карапкатись далі, не знаю як підтримати маму і чим розрадити твою кохану…

А мала б.

Andriy Vorobey

… навіть збір памʼяті я не змогла публічно вести, який сама і ініціювала, бо виявилось, що ще дуже боляче повертатись в публічний простір, де треба говорити про все, що нагадує, що ми втратили…

Але Андрій у свій останній день на цій землі рятував побратимів. І я хочу поросити у Вас допомогти продовжити його місію – спорядити його побратимів з Карпатської Січі, їм дуже потрібна полегшена броня для роботи на Донецькому напрямку. Багато броні.

МоноБанка https://send.monobank.ua/jar/9vChM6Kp1x

Конверт Приват https://next.privat24.ua/send/h1krc

Карта Приват 5168 7521 3064 8192

PayPal bodnar.pro@gmail.com

Андрія Романюк «Воробєй» – майданівець, доброволець, сержант, командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 49 окремого штурмового батальйону «Карпатська Січ».

Мій друг і мій безмежний біль

З нашим Андрієм можете познайомитись ближче тут. Він достойний Вашої памʼяті…

https://krylati.fund/andriy