Мученики Флор і Лавр були рідними братами та жили у II столітті. Вони переселилися з Візантії до Іллірії, займалися каменярством і вели побожне життя.
Правитель Лікаон послав їх будувати язичницький храм. Брати постили, молилися і жертвували заробіток бідним. Одного разу вони чудесно зцілили сина жерця Мамертіна, після чого він із батьком увірували у Христа.
Закінчивши будівництво, святі зруйнували ідолів і поставили в храмі хрест. За це їх із християнами жорстоко переслідували: Мамертіна з сином та трьохсот віруючих спалили, а Флора і Лавра кинули в колодязь і засипали землею.
Згодом їхні мощі знайшли нетлінними й перенесли до Константинополя. На Русі святих почали шанувати як покровителів худоби й особливо коней, бо за переданням, вони були навчені Архангелом Михаїлом мистецтва керувати ними.
