Сьогодні, коли Україна бореться за свободу, наші діти — символи надії та незламності. Вони повертають шкільні класи — навіть у підвалах і бомбосховищах.
У числах — сила і біль
На початок 2024/25 навчального року до школи пішло 3 743 887 учнів — це найнижчий показник за останні 30 років і на 4,3 % менше, ніж попередній рік.
Майже 1,6 млн дітей живе на тимчасово окупованих територіях. Серед них близько 600 тис. школярів, але лише 7–8 % (≈ 40–44 тис.) мають доступ до дистанційної української освіти .
У зоні фронту — дві третини дітей (≈ 64 %) можуть навчатися лише онлайн, лише 15 % — очно, інші — змішано (!) (!).
У 2024 році було 576 пошкоджених або зруйнованих освітніх закладів, серед яких школи, дитсадки та університети; це удвічі більше, ніж у 2023 році (256).
Емоції й надія за лаштунками цифр
Діти, які змушені вчитися в онлайн-режимі або в підземних школах, часто відчувають самотність. Як розповідає четвертокласник Кирило з Харкова:
“Це ніби ще один нескінченний ковід, але з бомбами” .
Учні підземної школи в Харкові, як-от Анастасія та Євгенія, кажуть:
“Я відчуваю себе **безпечніше в школі, ніж вдома.”
“Мені подобається приходити, бачити друзів… Це значно кращий варіант, ніж сидіти вдома.”
“Якщо ми маємо жити війною — принаймні, маємо бути з друзями.”
Інша учениця, Злата із Панютиного, яка вже 929 днів не бачила класних кімнат, сподівається скоро повернутися:
“Не знаю, де зараз знаходяться всі класи… Але якщо повернусь — це буде, наче знову відкривати школу.”
Наша гордість: незламність і світло
Кожен дзвінок, кожна усмішка в очах дітей, що знову входять до шкільних дверей — це промінь світла. Це — наші майбутні науковці, літератори, захисники, волонтери, ті, хто відбудує Україну.
Так, освіта під час війни — це щоденний подвиг вчителів, батьків і дітей. Але саме ці зусилля творять майбутнє нашої країни.
Скільки дітей сьогодні пішло до школи? — До 3,74 млн, але цифра тримається, незважаючи на війну, руйнування та переселення.
Як вони почуваються? — Це суміш страху, втрат, але й дитячої радості, надії, вдячності.
Чому це важливо? — Бо українські школярі — це більше, ніж цифри. Це дух, який не зламати.
