Україна й досі не має точної відповіді на запитання, скільки людей реально проживає на її території. Востаннє всеукраїнський перепис проводили ще у 2001 році, а після початку повномасштабної війни класичні методи підрахунку взагалі стали неможливими.

Очільник Державної служби статистики Арсен Макарчу повідомив, що відомство готується до масштабної оцінки чисельності населення, яку планують завершити до кінця 2025 року.

«Ми змушені почати фактично з чистого аркуша. Жодного надійного єдиного джерела не лишилося, тому доведеться комбінувати різні дані, перевіряти їх і створювати модель, яка покаже найбільш реалістичну картину», – наголосив Макарчук.

Чому зараз перепис неможливий?

До 2022 року демографічні розрахунки будувалися на базі перепису 2001 року та показників народжуваності, смертності й міграції. Але війна радикально змінила ситуацію: мільйони українців виїхали за кордон, і відстежити їх місце проживання майже неможливо.

Які джерела допоможуть у нових підрахунках?

Держстат планує поєднувати одразу кілька каналів інформації:

• державні реєстри (більш точні, але не завжди відображають фактичну адресу проживання),
• дані мобільних операторів (з урахуванням того, що багато людей користуються кількома SIM-картами),
• банківську статистику (фінансові операції можуть показати, де перебувають клієнти),
• споживчу аналітику (наприклад, продажі продуктів у різних регіонах).

Об’єднавши ці показники, можна створити математичну модель і наблизитися до реальної цифри.

Навіщо це потрібно країні?

Актуальні дані про кількість населення вимагають усі: уряд, місцева влада, бізнес і навіть звичайні громадяни. Без цього неможливо вибудувати ефективну соціальну та економічну політику.

Що прогнозують науковці?

За підрахунками Інституту демографії НАН України, якщо тенденції не зміняться, то у 2041 році в країні залишиться близько 28,9 млн людей, а у 2051 році – лише 25,2 млн.

Щоб уникнути такого сценарію, уряд ухвалив Стратегію демографічного розвитку до 2040 року. Серед основних напрямів – підтримка народжуваності, зниження рівня передчасної смертності та створення умов для позитивного міграційного балансу. Також це може бути пов’язано із наступними виборами.