Володимир Сидорук

У Кам’янець-Подільській громаді попрощалися із солдатом Володимиром Сидоруком – кулеметником 1-го стрілецького відділення 2-го батальйону територіальної оборони.

Володимир загинув 22 серпня 2025 року під час боїв поблизу населеного пункту Гірки Конотопського району на Сумщині. Йому було 35 років. На військовій службі він перебував із червня 2023 року.

Віталій Костушевич

Важка втрата у Шепетівській громаді. 24 серпня, у День Незалежності України, загинув у бою воїн Збройних сил України Віталій Костушевич.

Віталій народився 15 серпня 1999 року в селі Поліське Ізяславського району. Дитинство та юність провів у Шепетівці, де навчався у гімназії №5. У жовтні 2024 року був мобілізований, служив гранатометником 49-го окремого штурмового батальйону. Побратими називають його відважним і щирим воїном. Загинув під час обстрілу на Донеччині, рятуючи побратимів. Йому було лише 26 років. У скорботі залишилися батьки, сестра, рідні та друзі.

Геннадій Антонішин

У Старокостянтинівській громаді відбулося прощання із молодшим лейтенантом Геннадієм Антонішиним, 27.07.1986 року народження.

Він загинув 22 серпня під час ведення бойових дій поблизу села Годунівка Сумської області. До останнього подиху залишався вірним військовій присязі.

Поховали Геннадія на міському кладовищі у Старокостянтинові.

Олександр Семидко

«На щиті» у Полонську територіальну громаду Шепетівського району повернувся захисник Олександр Семидко. Він був мешканцем села Новоселиця.

Народився Герой 20 квітня 1978 року. У війську служив водієм-електриком взводу матеріального забезпечення. Життя Олександра обірвалось 25 серпня 2025 року. Як повідомили у громаді, захисник помер від загострення хронічної хвороби. Йому було 47…

Поховали Героя на сільському кладовищі.

Петро Фещук

У селі Кустівці Полонської громади віддали останню шану Петру Фещуку, 13.01.1976 року народження. Гранатометник механізованого батальйону, вважався зниклим безвісти.

На підставі «Постанови про ідентифікацію» визнаний загиблим 19 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Дачне Покровського району Донецької області.

Поховали Петра на місцевому кладовищі.

Сергій Чорноволов

У Волочиській громаді відбулося прощання із захисником Сергієм Чорноволовим, життя якого обірвалося 26 серпня 2025 року в лікарні…

Як повідомили у Волочиській міській раді, Сергій став на захист країни ще у 2014 році. Брав участь у АТО. Також проходив службу в Черкасах і Волочиську. В 2025 році захисник доєднався до Національної гвардії України.

Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі у селі Ріпна. Воїну навіки залишиться 34…

Антон Біндас

У Старокостянтинівській громаді провели на вічний спочинок захисника Антона Біндаса.

Загинув Герой 18 серпня 2024 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Ветрено Курської області. Майже рік воїн вважався зниклим безвісти.

Поховали загиблого Героя у Старокостянтинові.

Захиснику навіки залишиться 36…

Микола Дубовий

У Меджибізькій громаді провели в останню земну дорогу захисника Миколу Дубового, який з березня 2024 року вважався безвісти зниклим. Експертиза підтвердила його загибель 19 серпня цього року.

Микола Дубовий був родом з села Русанівці. Закінчив Голосківське професійне аграрне училище. Працював експедитором продовольчих товарів.

У січні 2024 року чоловіка мобілізували. Він ніс службу у 46-ій десантно-штурмовій бригаді. 7 березня родина отримала звістку, що Микола вважається безвісти зниклим.

Як з’ясувалося, того ж дня, 7 березня 2024 року, воїн загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Георгіївка, що на Донеччині.

Володимир Макаров

У Славутській громаді відбулося прощання з воїном Володимиром Макаровим. Він загинув 22 серпня, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Бологівка, на Куп’янському напрямку.

Володимир Макаров народився у Славуті. Після школи здобув професію електрозварника у середньому професійно-технічному училищі №23 міста Нетішин. Працював на різних роботах. Перед тим, як стати на захист країни, був охоронцем на місцевому підприємстві.

Мобілізували його у лютому цього року. Володимир Макаров служив на посаді електрозварника відділення бронетанкової техніки. Згодом, під час виконання бойових завдань, перебував в оперативному підпорядкуванні командира 1-го стрілецького батальйону та воював безпосередньо в районі ведення бойових дій.

Володимир був люблячим батьком, залишив по собі сина Кирила. Також у нього залишилися мама, сестра, брат та племінники.

Володимир Заверуха

У Волочиську провели в останню земну дорогу Героя Володимира Заверуху. Він загинув 22 серпня під час виконання бойового завдання поблизу населених пунктів Новоданилівка та Новоандріївка, що на Запорізькому напрямку.

Володимир Заверуха був за фахом електромонтером з ремонту та обслуговування електрообладнання. Працював на підприємствах рідного Волочиська, а у 2015 році боронив країну під час неоголошеної війни з росією на Сході.

Чоловік працював за кордоном, коли почалося повномасштабне російське вторгнення. Та він не зміг залишитись осторонь, тож повернувся додому. У 2023 році добровільно доєднався до Сил оборони.

Служив у Запорізькій області, був у районах Роботиного та Оріхового. Мав звання сержанта.

Під час виконання бойового завдання отримав у 2024 році важке поранення. Проходив реабілітацію, але у червні 2025 року вирішив повернутися до побратимів на передову. Через два місяці прийшла звістка про його загибель…

Герою назавжди залишилось 41…

Сергій Сплавський

У Дунаєвецьку громаду «на щиті» повернувся Герой Сергій Сплавський. Півтора року він вважався безвісти зниклим. Ідентифікація тіла за ДНК підтвердила загибель воїна.

Сергій Сплавський був родом зі Слобідки-Гірчичнянської. Навчався у Дунаєвецькій школі №1, згодом закінчив Кам’янець-Подільський медичний коледж, здобувши професію лаборанта. Служив у армії в Яворові, потім працював на станції технічного обслуговування автомобілів.

У червні 2023 року став на захист країни. Служив на Покровському напрямку. Востаннє Сергій вийшов на зв’язок із рідними 4 лютого 2024 року. Як стало відомо, захисник загинув 8 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Побєда на Донеччині.

У нього залишилися матір, батько, сестра та брат…

Олександр Бірук

Мешканці Красилівської тергромади прощалися з Героєм Олександром Біруком. Він вважався зниклим безвісти понад рік.

Олександр Бірук мешкав у селі Щиборівка. У війську був командиром бойової машини. Мав звання молодшого сержанта.

Він загинув 13 травня 2024 року поблизу населеного пункту Костянтинівка Покровського району Донецької області.

Сергій Козловський

У Новій Ушиці зустріли живим коридором Героя Сергія Козловського. Його серце зупинилося внаслідок важкої хвороби. Життя обірвалося 19 серпня у лікарні.

Військовий народився 10 лютого 1984 року в Новій Ушиці. Навчався у місцевій школі №1, а згодом у Говірському професійно-технічному училищі. Працював на різних роботах, мешкав у рідному селищі.

Сергій Козловський із червня 2023 року проходив службу в третьому інженерному відділенні інженерно-саперного взводу військової частини А5120.

Захисник боронив Україну на гарячих напрямках фронту. Під час проходження військової служби нагороджений відзнаками командування.

Микола Машталер

До села Лісоводи, що на Городоччині, «на щиті» повернувся захисник сержант Микола Машталер, 1972 року народження.

Микола Петрович був водієм автомобільного відділення однієї із військових частин. Загинув 20 серпня в результаті удару ворожого ударного безпілотника.

Микола Адамчук

Чемеровецька територіальна громада повідомила про смерть жителя громади, військовослужбовця ЗСУ Адамчука Миколи Анатолійовича. Герой народився 30 листопада 1972 року в селі Вишневе.

Проходив службу в армії, після звільнення працював водієм, охоронцем, а згодом тваринником у місцевому господарстві. Одружений, має трьох дітей.

Чоловіка мобілізували до лав ЗСУ в квітні 2023 року. Його військова частина брала участь в обороні міста Бахмут і зараз знаходиться на передових позиціях поблизу населеного пункту Крива Лука Донецької області.

Через поранення Микола проходив реабілітацію в одному з госпіталів області. 28 серпня, на шляху повернення у військову частину, його серце перестало битися.

Анатолій Дудко

Чемеровецька територіальна громада  повідомила про загибель Героя, жителя села Біла — Дудка Анатолія Дмитровича. Він народився у селі Біла 27 серпня 1977 року. Після закінчення школи навчався у Балинському ВПУ на механізатора. Далі була служба в армії. Повернувшись у рідне село, чоловік пішов працювати різноробочим у лісництво. Одружився, в сім’ї народився син.

У січні 2024 року Анатолій був мобілізований до лав ЗСУ. Служив сапером інженерно-саперного відділення. У вересні 2024 року сім’я Героя отримала сповіщення, що Анатолій зник безвісти на Покровському напрямку.

Дудко Анатолій Дмитрович загинув 6 вересня 2024 року у бою поблизу населеного пункту Українськ Покровського району Донецької області.

Сергій Пшеничко

Новоушицька територіальна громада повідомила про загибель жителя села Куражин — Сергія Васильовича Пшеничка, який вважався зниклим безвісти з листопада минулого року. Герой загинув 7 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області.

Пшеничко Сергій Васильович народився у селі Мала Шурка 9 серпня 1974 року. Навчався у Куражинській загальноосвітній школі, яку закінчив у 1990 році. Разом із загальною освітою здобув професію тракториста. Далі проходив строкову службу в армії. Після демобілізації був трактористом, комбайнером у місцевому господарстві. Згодом працював механіком, трактористом у товаристві «БігРайз СВ».

Із грудня 2022 року чоловік проходив військову службу по мобілізації у 68 окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша. Мав звання старшого солдата, обіймав посаду мінометника. Захищав Україну на гарячих напрямках фронту — під Соледаром, у Волноваському, Ізюмському, Покровському районах.

У загиблого Героя залишилися дружина, діти, онук та брат. Йому навіки 50…