У багатодітної родини із Лісової Лисіївки вогонь вмить забрав усе
Пані Ірина Медюк та її чоловік Сергій — із тих роботящих українців, які не присядуть з ранку до вечора. Такі тримають велике господарство, вчать своїх дітей поважати нелегку працю фермера… І, на жаль, таким заздрять нероби.
Графік родини чітко підпорядкований вимогам господарства. Починаючи з весни, йде заготівля сіна для худоби. Тримали 6 корів, бика та 4 телят. Їм на зиму й 20 тонн буде замало. Але коли на сіннику вони вже є, то можна полегшено видихнути: «Якось перезимуємо».
І родина Медюків тішилась, що для худоби вже щось таки на зиму є. А ще городина піде. Будуть свині та кури ситі. Хата у родини тепла, хліви добротні, мають невеликий склад із заготовленими для худоби зерном і гарбузами. Точніше буде сказати — «мали». Бо 30 серпня по обіді, у саму спеку, вогонь несамовито накинувся на сінник Медюків.
– Вогонь спалахнув миттєво. Почало горіти від дороги. Нам не видно з двору тієї частини сіновалу. Ми кинулись самотужки гасити, та де там. Десь за пів години прибула перша машина з пожежниками із Калинівки. Але вже вони самі нічого не змогли зробити, бо жар був такий, що неможливо було підійти на 30 метрів, — розповідає пані Ірина. — А вогонь вже добирався до хлівів. І так раптово перекинулось полум’я, що ми навіть не встигли врятувати свиней. Вони згоріли живцем, — із сумом продовжує фермерка. — Ці рятувальники вже кликали на підмогу інші екіпажі. Але ні час, ні вогонь не чекали.
Із хлівів пожежа перекинулась на хату. Я навіть не уявляла, що може бути така біда. Поки прибули машини з Турбова та Вінниці, вже, як факел, палали наша хата та сусідський хлів. Ми навіть нічого не змогли винести з будинку, бо рятували худобу. То в будинку згоріло все. Навіть наші документи… У цілому пожежу гасили три пожежних машини майже десять годин.
Тепер на місці садиби успішних фермерів у Лісовій Лисіївці Хмільницького району суцільне згарище. Родину тимчасово прихистили сусіди. Худобу тримають також у сусідській оборі. Але, певно, доведеться позбуватися корів і телят. Хоча дуже шкода, бо гарні дійні корови… Але що тепер говорити. Вогонь не жаліє нікого і нічого.
Сергій та Ірина Медюки звернулися до газети «33-й канал», бо у місцевому виданні вже «знайшли причину підпалу»:
– Написали, що ніби замкнула проводка, але на сіннику у нас ніколи не було ніякої електрики. То як там щось могло замкнути? — запитують селяни. — Ми вважаємо, що це був підпал. Може, хтось недопалок кинув з машини, чи підпалив придорожний сухостій. Навмисний чи ненавмисний підпал — має встановити поліція. Але чомусь вони не поспішають розпочати розслідування. Сказали, що в понеділок, 8 вересня, приїдуть експерти. Але станом на 12.00 їх так і не було.
Місцевий депутат Василь Кривенко приходив подивитися на згарище. Обіцяв, що допоможе. Але тут така ситуація, що треба всім миром допомагати. Адже Медюки мають четверо дітей. Дві дочки ще малолітні: одягнути, нагодувати, школа. А як відновити всі документи — це ж купа грошей. Сподіваємось, районна та місцева влада допоможуть погорільцям повернутися до нормального життя. Редакція слідкуватиме за тим, як розгортатимуться надалі події.
Коли ми разом із працівниками ДСНС щодня повідомляємо про десятки пожеж, які трапляються на Вінниччині, переважна більшість людей навіть не вникає у ці цифри. Коли рятувальники щодня нагадують про підвищену пожежну небезпеку і просять не палити сухостій, до багатьох не доходить, яка може бути катастрофа. Коли просять не дозволяти дітям бавитись із сірниками, багато дорослих також пропускають це повз вуха. А біда не дрімає. І частіше жертвами стають інші люди, абсолютно ні в чому не винні. Якщо хочете наочно переконатися, що вогняна стихія вмить забирає все, приїздіть у Лісову Лисіївку. Побачите наслідки на власні очі.
Наразі багатодітній родині Медюків потрібна ваша допомога. Кожен донат важливий. Переказати кошти можете на цей рахунок: 4874 1000 2851 2617, Монобанк. Отримувач — Медюк Анастасія.
Ірина, Сергій та їхні діти наперед дякують за людяність і співчуття. Ця родина ніколи ні в кого нічого не просила, а, навпаки, завжди допомагала нужденним. Зараз допомога потрібна їм самим.
Анатолій Петраченко
