Святий великомученик Микита, родом із готфів, народився на берегах Дунаю. Він прийняв Хрещення від єпископа Феофіла та ревно проповідував серед свого народу, навертаючи багатьох язичників.

У часи правління язичника Афанаріха християни зазнали тяжких переслідувань. Святого Микиту піддали тортурам і кинули у вогонь, де він прийняв мученицьку смерть у 372 році.

Його тіло, неушкоджене полум’ям, поховав друг Маріан у Кілікії. Згодом мощі святого перенесли до Константинополя, а їхня частинка потрапила до монастиря Високі Дечани в Сербії.