«Знаєте, що найбільше смішить? Ті, хто приїхали у Львів, думають, що тепер вони тут «хазяї». Ходять, розмовляють своїм російським язиком і ще й ображаються, коли їм роблять зауваження. Так от, відкрию вам секрет: Львів не чекав на ваш «рускій мір». Ми тут без вас мали і каву, і книжки, і театри, і музику. І точно не потребуємо ваших «правіл» і вашої «вєлікой і могучєй».

Львів – це не декорація для ваших понтів і не тимчасова база, де ви будете ходити з виглядом царів. Це місто, яке стоїть на українському слові, пам’яті й любові до свого. Тут кожен камінь говорить українською. І якщо ви цього не чуєте – проблема не в місті, а у вас.

Не подобається українська мова? Маєте алергію на «дякую» й «перепрошую»? То не мучте себе – чемодан, вокзал, і гайда туди, де ваш язик в моді. Бо тут він лише дратує. Львів не зміниться під вас, бо тут свої правила, які ми не дозволимо перекреслити.

Запам’ятайте: повага до міста починається з поваги до його мови. А хто цього не розуміє – тому у Львові справді не місце…»

Ксенія