Перша дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя 15 вересня 2025 року розпочала розгляд дисциплінарних скарг, що надійшли стосовно судді Липовецького районного суду Вінницької області Дмитра Кривенка — відомого в мережі як YouTube-блогер «Дмитро Липовецький». Справу відкрито ще на початку року; зараз ВРП має вирішити, чи сумісна публічна діяльність судді з вимогами до представника правосуддя.

Про що саме йдеться в скаргах

Дисциплінарні заяви на Кривенка надійшли від активістів і правозахисних організацій — серед них скарги вінницького громадського діяча Юрія Павленка (відомого як «Хорт») та «Фундації DEJURE». Скаржники стверджують, що в публічних відео та дописах суддя систематично вдавався до різкої, іноді образливої риторики щодо антикорупційних органів, ЗМІ, громадських діячів і навіть інших інститутів влади. Використовував ненормативну лексику.

Дисциплінарний інспектор ВРП, проаналізувавши контент Кривенка в інтернеті, дійшла висновку про наявність дисциплінарних проступків: у матеріалах нібито містяться численні нецензурні вислови, гомофобні заяви, натяки на статеві органи й вислови, що можуть розцінюватися як погрози. Як приклад у публікаціях наводиться епізод із фразою «Я можу і в ухо дати». Інспектор наголосила, що така поведінка підриває довіру до судової влади і може сприйматися суспільством як позиція всієї судової системи.

Позиція судді та пом’якшувальні обставини

На засіданні Кривенко запевняв, що його емоційні реакції були відповіддю на систематичну кампанію дискредитації суддів і що він опинився під «інформаційним тиском» від низки активістів і організацій. Суддя також визнав, що деякі його вислови були невдалими, заявив про щире каяття і повідомив, що припинив ведення YouTube-каналу. Крім того, на його захист у справі були згадані волонтерська діяльність і подяки від військових частин, а також відзнака «За сприяння війську».

Яке покарання пропонують і чому рішення відкладають

Дисциплінарний інспектор підготувала проєкт санкції: тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на шiсть місяців та направлення судді на курси з суддівської етики у Національну школу суддів.

Однак деякі члени ВРП, зокрема Тетяна Бондаренко, висловили сумніви щодо пропорційності такого покарання та закликали до виваженого підходу — остаточне рішення через це було відкладено.

Навколо справи — суспільний резонанс і питання прецеденту

Ситуація викликала жваві дискусії у професійних і громадських колах. На користь більш суворих заходів кажуть, що суддя — носій довіри до правосуддя, і публічна агресивна риторика підриває нейтралітет інституції. Опоненти ж зауважують, що суддя має і громадянське право висловлювати думку та що потрібно розрізняти особисту емоційну реакцію і службову неетичність; також апелюють до його волонтерських заслуг і ситуацій, коли суддям складно протистояти тиску громадськості.

Що далі

Палата ВРП продовжить розгляд справи — від цього рішення залежатиме важливий прецедент для регулювання поведінки суддів у публічному середовищі та їхньої присутності у соцмережах. Водночас справа ставить перед суспільством питання балансу: де межа між свободою слова і обов’язком судді зберігати честь та авторитет судової гілки влади?

Слідкуємо за резонансною справою далі.