А ще гірше, якщо у переповненому транспорті хтось чхає та кашляє, затуляючись долонею, а тоді нею береться за ті ж поручні. Виявляється, що у такій їзді за декілька секунд можна заразитися як давніми, так і сучасними хворобами. Зі слів санепідеміологів, найпоширенішими є ГРВІ та майже два десятки різноманітних кишкових інфекцій.

– Ризик підхопити інфекцію у громадському транспорті дійсно існує, і не лише крапельну — грип, гострі респіраторні інфекції, туберкульоз, кір, — каже начальник управління держнагляду за дотриманням санітарного законодавства головного управління Держпродспоживслужби області Володимир Хитрук. — Але й безліч кишкових інфекцій. Сальмонели, кишкові палички, збудники дизентерії, вірусні та ротавірусні інфекції потрапляють на руки, а з них — на продукти харчування, іграшки або посуд.

Тобто зараження відбувається через проміжний об’єкт, хоча, можливо, і при прямому контакті, наприклад, через рукостискання. При безпосередньому контакті або через заражені предмети передаються грибкові та паразитарні захворювання шкіри. Адже у транспорті без тісного контакту з поручнями, сидіннями, одягом чи навіть шкірою інших людей, як правило, не обходиться. Тож короста, герпес, трихофітія, а також різні види глистів — це далеко не весь перелік можливих «подарунків», котрі змусять пасажирів звернутися до лікаря.

Не варто ставитися до інфекцій, які «мешкають» в громадському транспорті, скептично, але й впадати в паніку теж не слід. Якщо дотримуватися певних правил безпеки, то загрозу життю та здоров’ю можна звести до мінімуму. А саме, після кожної поїздки ретельно мити з милом руки, дитячі іграшки, індивідуальний посуд — це основні запобіжні заходи.

Рекордсменом з наявності яєць гельмінтів визнано грошові купюри, якими оплачуємо проїзд у транспорті. А прийшовши додому чи на роботу, беремось за ручки дверей, телефонну трубку — і в такий спосіб небезпечні збудники осідають на всіх поверхнях, яких ми торкаємося. За статистикою, більше 80% інфекцій передаються через немиті руки, серед яких стафілокок, гепатит, короста.

Санепідеміологи наголошують, що салони громадського транспорту повинні проходити санітарну обробку кілька разів на день на кінцевих зупинках. Дезінфекційний засіб повинен бути ефективний, безпечний та дозволений МОЗ України. А ще — обов’язкове провітрювання вагонів, відкривши вікна по один бік, щоб не було протягів.

Якщо є можливість пройтися пішки, то краще не сідати у транспорт. Небезпечно бути поряд з пасажиром, який кашляє. Хворому краще залишитися вдома, щоб не інфікувати інших, або ж прикриватися хірургічними масками. Фахівці радять: ідеально після виходу з транспорту скористатися антибактеріальним засобом, який продається у будь-якому супермаркеті, бо на поручнях буває всяке. Не торкаючись обличчя, протерти руки, і ризик зараження респіраторними інфекціями падає на 20%, а шлунково-кишковими — на 30%.

– Чи дезінфікують салони міського транспорту і як часто? — з таким запитанням ми звернулися у КП «Вінницька транспортна компанія».

– Дезінфекція салонів громадського транспорту Вінниці проводиться в періоди епідемій, згідно з наказами МОЗ України або рішень місцевих органів влади, — розповідає генеральний директор КП «ВТК» Михайло Луценко. — Їх проводять прибиральниці на кінцевих пунктах маршрутів під час обідньої перерви водіїв та під час щотижневого огляду транспортних засобів у депо. Для обробки беруться розчини: актоцид хлор або дезактин.

Окрім цього, щоденно після заїзду в депо у кожному пасажирському транспортному засобі проводиться вологе прибирання салону, а в разі потреби миється і кузов. Водії та кондуктори мають право не допускати у салон жебраків та п’яниць. Однак заходи фізичного впливу до таких категорій громадян застосовують тільки правоохоронці.