Відслуживши у війську й одружившись, після народження доньки Микита таємно пішов у монастир.

П’ятнадцять років подвизався на горі Олімп, а потім переселився на Святу гору Афон, де прийняв велику схиму й три роки жив у безмовності.

Згодом оселився на стовпі біля Солуні, наставляючи людей і зцілюючи хворих. У 863 році, за Божим велінням, заснував на горі Перистера дві обителі, де прийняли постриг його мати й дружина.

Перед смертю віддалився на острів поблизу Афону, де спочив у 898 році. Його мощі перенесено до Солуні.