“З моменту стабілізації лінії фронту після закінчення першого контрнаступу України в жовтні 2022 року вона практично не змінилася. Жодне велике місто не перейшло з рук в руки.

За темпами останніх 30 днів, захоплення того, що залишилося від чотирьох регіонів, на які вже претендує Путін – Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей – займе час до червня 2030 року. Щоб Росія окупувала всю Україну, знадобиться ще 103 роки”.

За підрахунками видання, з травня цього року, коли Росія почала масштабний наступ на фронті, вона захопила лише 0,4% української території й не досягла жодних серйозних цілей.

Як ідеться в матеріалі, Росія платить величезну ціну за мінімальні здобутки на полі бою.

Наша метаоцінка свідчить, що з початку повномасштабного вторгнення до січня цього року російські втрати склали 640 000 – 877 000 солдатів, з яких 137 000 – 228 000 загинули. До 13 жовтня ці цифри зросли майже на 60% – до 984 000 – 1 438 000 жертв, у тому числі 190 000 – 480 000 загиблих”, – пише видання.

“За нашими приблизними підрахунками, кількість солдатів, загиблих у війні, становить 0,5–1,2% від довоєнної чисельності чоловіків віком до 60 років у Росії, порівняно з 0,6–1,3% в Україні, якщо взяти за основу дані про загиблих та загиблих і зниклих безвісти, наведені на сайті UAlosses”, – йдеться у тексті.

За оцінкою видання, раптовий прорив оборонних ліній України малоймовірний, оскільки “постійне спостереження за допомогою дронів у поєднанні з високоточним озброєнням великої дальності робить зосередження військ поблизу фронту самогубством”. При цьому поступові успіхи залишаються можливими — хоча і за величезну ціну — шляхом відправлення невеликих груп бійців у “зону смерті” для захоплення передових позицій. Про це повідомляє

The Economist: