До сторіччя з дня народження першого директора Вінницького універмагу Михайла Михайловича Малишенко.

Усі, хто знав і працював поруч з Михайлом Михайловичем, завжди відзначали його людяність, порядність та принциповість. Очоливши у 1964 році новозбудований торговельний комплекс, Михайло Михайлович ініціював згодом його широкомасштабну реконструкцію, що дало можливість значно збільшити торговельні площі підприємства. Наполеглива, сумлінна праця, талановитого організатора, стратегічне та масштабне мислення давали свої плоди.

Завжди чуйний та уважний до чужих проблем, Михайло Михайлович, був наставником та учителем для багатьох молодих випускників торговельних технікумів та інститутів, які прийшли сюди працювати. Сформувавши за 5 років колектив однодумців та професіоналів, він вперше в Україні впроваджує метод самообслуговування мешканців, як технологію довіри, культури, високого рівня уваги та сервісного обслуговування громадянам нашого міста. Це був неймовірно шалений ризик керівника, який відкрив шлях майбутньому розвитку торгівельної галузі в Україні.

В державах східної Європи Вінницький універмаг посідав перше місце за всіма економічними показниками, найвищому рівню культури обслуговування, надаючи 100 безоплатних послуг населенню. Вінницький універмаг почав розбудовуватися в багатопрофільне, багатогалузеве підприємство. Під керівництвом Михайла Малишенка колектив побудував та розвинув філіали у різних районах міста: торгівельний комплекс «Дитячий світ», магазин «Товари Вінниччини», завод з виготовлення торговельного обладнання, об’єкти громадського харчування, медичний профілакторій, автогосподарство, базу відпочинку на чорноморському узбережжі, дитячий садок, 11 житлових будинків для працівників та вінничан, які брали участь у пайовому будівництві.

Вінницький універмаг мав власний вокально-інструментальний ансамбль «Червоні маки», тому майже всі працівники знали улюблені пісні свого керівника: «Смуглянка» та «Не сип мені сіль на рану». Висока заробітна плата, безкоштовне лікування та житло, достойний відпочинок були для працівників торгового закладу звичною нормою. Очолюваний Михайлом Михайловичем Малишенко універмаг став візитівкою Вінниці й області.

Ще в роки застою він зумів налагодити прямі відносини з Англією, Фінляндією, Китаєм, Польщею, Туреччиною, Болгарією, Румунією. Його досі у Вінниці називають людиною-легендою, бо мав великий авторитет. Його боялись і поважали. Минають роки, змінюються покоління, працівники універмагу та вінничани з вдячністю згадують першого директора вінницького універмагу, який зробив героїчний переворот у торгівлі, добро для людей.

Доброта та любов до людей мають продовження в родині Малишенків. З дружиною Світланою, з якою прожили у щасливому шлюбі 56 років,  мали двох дітей: доньку та сина. Його донька Ірина – професор разом зі своєю донькою Оленою, заступник директора Краєзнавчого музею з наукових питань, прийняли до родини трьох дітей із сиротинця. Збулася  мрія дітей – мати чуйну, уважну та люблячу родину. Зараз діти вже повнолітні, навчаються в учбових закладах. Доброта не зникає, живе в людях та з людьми.

Вдячні вінничани