Про всі захоплюючі деталі з історичного минулого головної вулиці Вінниці розповів керівник центру Історії Вінниці.

– Ця «золота миля», чи 1700 метрів сучасної Соборної, мають щонайменше 400 років своєї історії – від вулиці Великої до Нової, Капуцинів, Поштової та двічі Леніна — в 1921 і 1944-му роках, — зазначив Олександр Федоришен. – І свого часу не вона була центральною вінницькою вулицею, а колишня Першотравнева, чи тепер Магістратська… І, судячи із історичних фото, їй тоді бракувало рівного дорожнього покриття та сучасного лоску.

Бо реально сучасна Соборна стартувала із ділянки Вінниці, де нині маємо музей автомотовелофотофірми «Владимир» біля басейну «Авангард»! Адже саме в цьому місці найлегше було переправитись через Буг убрід! А народження тодішньої Великої пов’язують з історичним «переїздом» Вінниці з лівого берега на правий.

Всі ми звикли до назви Старе місто, а що насправді воно означало для розвитку і становлення міста над Бугом — нині мало хто задумується. Тоді саме на правому березі Південного Бугу з’явилась площа Ринок і магістрат, навколо яких почали формуватись центри місцевих громад – української, єврейської та польської… У цей же час Соборна стає торговельним шляхом та отримує фасадне «обличчя» із великою кількістю вітрин та вивісок різних крамниць та закладів.

– Це правда, що свого часу вона була Летичівським шляхом?

– Імена головної вулиці Вінниці змінювались відповідно до часу та влади.

І спершу вона дійсно мала народну назву Летичівський шлях чи Літинський шлях… Тоді вона була не головною, а лише згодом Новою в 18-му столітті… Назву вулиці Капуцинів вона отримала від католицького собору. Пізніше її за часів Російської імперії в 1830-му назвали Поштова в контексті поштового тракту. А в 1910-му, як реверанс до останнього царя Ніколая, її перейменували на «Николаевский проспект» із надією підняття статусу міста від провінційного повітового міста, бо головним містом у тодішній Подільській губернії був Кам’янець! Вже у 1921-му Соборна вперше стає Леніна…

– Це правда, що німці-окупанти дали їй назву Український проспект?

– Так, як не дивно, але з 41-го, коли місто було під німцями, із головної вулиці Вінниці прибрали все «ленінське» та для загравання із місцевим населенням дали їй дуже патріотичну назву Український проспект. Ця назва відображена на всіх німецьких картах того часу і спершу багатьох дивувала! Втім, у той час в окупованому місті виходили газети українською! Але ця назва проіснувала до першого дня визволення від нацистів, коли в 44-му «проспект» знову став вулицею Леніна…

І так наша теперішня Соборна називалась ще 5 років після повернення чи відновлення Незалежності, до 1996-го, коли нарешті отримала сучасну назву. Чому Соборна? Бо на ній стоїть головний собор міста, і ця логіка частково працює! Втім, головним чинником назви стала Соборність як об’єднавчий зміст в історії України часів УНР і після 1991-го!

Погодьтесь, що після початку окупації Криму та війни на Донбасі ця наша єдність та соборність набули нового серйозного змісту для кожного вінничанина та українця! Тим більше, що на головній вулиці дотепер стоять чимало історичних будівель, які є свідками визначних подій у місті, Україні та Європі.