Я розумію, у країні війна, але після доповідей Державної екологічної інспекції та БУВР я вийшов із засідання комісії з гірким відчуттям поразки й гнівом.
Південний Буг — це не просто річка на мапі. Це джерело життя для тисяч вінничан, наш питний водозабір. І те, що ми сьогодні почули, — шокує.
Заборона перевірок, сміховинні штрафи для недобросовісних водокористувачів, системне знищення прибережних захисних смуг аграріями, штучні водойми без контролю, тотальне замулення русла та відсутність очисних споруд у громадах — усе це разом призводить до одного: ми втрачаємо річку.
І в цьому процесі «допомагають» навіть ті, хто розташований вище за течією — зокрема Хмельницька область, де очисні споруди водоканалів перебувають у ганебному стані.
Це не політика — це реальна загроза здоров’ю людей.
- Заборона перевірок екологічної інспекції – відсутність реального контролю за скидами підприємств і громад.
- Мінімальні штрафи – порушникам вигідніше заплатити штраф, ніж вкладати кошти в очищення.
- Знищення прибережних захисних смуг аграріями – розорювання берегів, потрапляння хімікатів і добрив у воду.
- Зарегульованість течії – велика кількість неконтрольованих ставків і штучних водойм, що затримують воду та сприяють замуленню.
- Відсутність очисних споруд у більшості територіальних громад – стоки потрапляють прямо в річку без жодної очистки.
- Застарілі або зруйновані очисні споруди підприємств, зокрема у Хмельницькій області, де стоки водоканалу у катастрофічному стані.
- Замулення русла і втрата здатності річки до самоочищення – відсутність системного розчищення.
- Погіршення якості води – перевищення норм фосфатів, нітратів, важких металів, низький рівень кисню.
- Реальна загроза для питного водопостачання Вінниці – водоканал використовує поверхневий водозабір з Південного Бугу.
- Відсутність міжобласної координації – немає узгодженого контролю за станом річки по всій течії.
Ми вимагаємо негайних, рішучих дій:
- запровадити значні, болючі для порушників штрафи — лише так припиняться «економічні вигоди» від забруднення;
- зняти всі формальні перепони для позапланових перевірок і посилити контроль за скидами;
- терміново розробити й профінансувати програму відновлення прибережних смуг та розчищення русла;
- нарешті забезпечити будівництво або модернізацію очисних споруд у громадах, де їх досі немає;
- ініціювати міжобласну кооперацію з контролю за очисними спорудами вище за течією.
Ми не маємо права мовчати, коли йдеться про воду, яку п’ють наші діти.
Особливо коли наш водоканал бере воду з поверхневих джерел — ризики для міста очевидні й невідкладні.
Сьогодні до дискусії долучилися колеги-депутати — і я вдячний їм за позицію. Але голосувань і слів замало — потрібні конкретні рішення й фінансування.
Закликаю громаду, активістів і експертів долучитися: контролюймо виконання доручень, готуймо публічні звернення до Міндовкілля та обласної адміністрації, вимагаймо включення Південного Бугу до пілотних проєктів з екологічного відновлення.
Якщо ми не збережемо річку зараз — то що ми залишимо нашим дітям.
Андрій Ковальов
