Ми часто чуємо серед грізних очних діагнозів: «глаукома». Отож, що це за захворювання? Хто належить до групи ризику? Як діагностується ця хвороба і які існують методи її лікування.
Глаукома – це група захворювань, що характеризується ураженням зорового нерву, часто супроводжується підвищенням внутрішньоочного тиску, змінами поля зору та призводить до зниження зорових функцій і сліпоти.
Її відносять до багатофакторних захворювань, причинами виникнення можуть бути: спадковість, індивідуальні особливості будови ока, патології серцево-судинної, нервової та ендокринної систем.
Ви належите до групи ризику, якщо:
– Хтось з ваших родичів хворів на глаукому.
– Ви маєте діабет, гіпертонію, патологію щитовидної залози.
– У вас короткозорість.
– Ви протягом довгого часу вживаєте гормональні препарати, наприклад, у медичних мазях або в астматичних аерозолях.
– Ви колись мали травму ока.
– Вам більше 45 років.
Діагностика глаукоми грунтується на трьох основних критеріях: внутрішньоочний тиск (який може підвищуватися або залишатися в межах низьких значень); характеристика поля зору (яке звужується на периферії і в центрі); ознаки пошкодження диска зорового нерва (розвитку специфічної атрофії).
Нараховують десятки різних форм глаукоми, найбільш часта з них – первинна відкритокутова глаукома, що є генетично зумовленим захворюванням. Факторами ризику є спадковість, вік, аномалії рефракції (короткозорість, далекозорість,астигматизм), супутні захворювання (артеріальна гіпо- та гіпертонія, цукровий діабет, ендокринні порушення, атеросклероз тощо).
У більшості випадків відкритокутова глаукома виникає і прогресує непомітно, іноді хворі скаржаться на періодичну появу райдужних кіл при погляді на світло і затуманення зору.
Існують й інші форми глаукоми, такі, як вторинна, закритокутова, змішана тощо, але складність діагностики потребує встановлення діагнозу фахівцем.
Критеріями виявлення глаукоми та оцінки глаукомного процесу є складна діагностика, що дозволяє виявити захворювання на ранніх етапах: оптична когерентна томографія, тонометрія – вимірювання рівня внутрішньоочного тиску, комп’ютерна периметрія- визначення поля зору.
Лікування захворювання може бути консервативним і хірургічним. Консервативне базується на призначенні нейропротекторної терапії – препарати, що нормалізують підвищений внутрішньоочний тиск, та ті, що покращують кровообіг в системі зорового нерва.
Лазер і інші методи мікрохірургії застосовуються при відсутності ефекту від консервативного лікування. У наш час такі операції виконуються швидко і безболісно, мають короткий реабілітаційний період і не мають серйозних ускладнень. У деяких випадках операції необхідно проводити повторно.
При відсутності адекватного лікування може розвинутися абсолютна глаукома, для якої характерна повна сліпота і сильний біль у ділянці ока. Тому надважливо перебувати під постійним плановим контролем офтальмолога.
«Позбутися» глаукоми неможливо, але досягти стійкої ремісії, стабілізації та збереження зору впродовж всього життя людини реально, при умові ранньої та своєчасної діагностики, точного дотримання плану лікування та обстежень в динаміці.
Ми маємо чудовий досвід у веденні пацієнтів з глаукомою. Звертайтеся за консультацією! м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 53, тел. (097)369 71 05.
Малачкова Наталя Валентинівна – завідуюча кафедрою очних хвороб Вінницького національного медичного університету, кандидат мед. наук, лікар Центру Зору Оптимал, тел. (067)452 75 40.
Радьога Катерина Михайлівна – заступник головного лікаря з лікувальної роботи Центру Зору Оптимал, тел. (097)611 15 22.
Наказ МОЗ № 948 від 17.08.2017
