Поки українські воїни тримають фронт, у тилу знаходяться ті, хто замість підтримки держави відверто підіграє ворогу. Одним із таких є релігійний діяч Вінницької єпархії УПЦ (МП) Володимир Тютенко. Його біографія, заяви та коло контактів свідчать: патріотизм і цей чоловік — речі несумісні.

У 2019 році Тютенко взяв участь у хресній ході в Санкт-Петербурзі, де отримав «орденський знак Імператора Миколая II». Формулювання причини нагороди звучить відверто імперським духом: «за вірнопідданські почуття і любов до Государя». Приймати такі відзнаки у країні-агресорі під час війни — означає відверто знецінювати власну державу.

Активність Тютенка у забороненій в Україні соцмережі «ВКонтакте» говорить сама за себе. Серед його підписок — «Христианская Россия», «Новороссия | ДНР | ЛНР» та інші антиукраїнські спільноти.

Його «друзі» — переважно мешканці Росії та окупованих територій, включно з тими, хто бере участь у бойових діях проти України. Подібна ситуація і на його Facebook-сторінках: сотні контактів із РФ, проросійські коментарі та підписки на антиукраїнські групи.

«Перехід до ПЦУ — це зрада Христа і друзів», — саме так Тютенко характеризує процес створення незалежної української церкви.

Ці слова дослівно повторюють кремлівські методички, які роками намагаються дискредитувати ПЦУ.

Тютенко не лише приватна особа, а й релігійний діяч, який має вплив на громаду. Використовуючи свою посаду, він поширює наративи, що підіграють ворогу.

Володимир Тютенко — типовий приклад «п’ятої колони», яка ховається під рясою. Його нагороди від російських структур, антиукраїнські пости у соцмережах і відверта проросійська риторика ставлять під сумнів не лише його лояльність до України, а й право представляти духовенство в нашій державі.

У час війни суспільство повинно чітко розрізняти, хто справді стоїть за Україну, а хто — за імперію, що намагається її знищити.