Перший, закуплений за 3, 167 млн грн. з обласного бюджету, почав від Стрижавки і за течією очищає русло і дно (до твердого) як Бугу, так і його притоки Десенки. Сьогодні на дні цих річок і по берегах відкрились природні джерела, Буг став повноводнішим, чистішим! У наш час, коли дорого цінується прісна вода, це дуже важливий фактор для нормальної життєдіяльності Стрижавки і всього Вінницького району.
Другий земснаряд — міськвиконкомівський за 3,2 млн грн. – розчищає Буг приблизно навпроти розвороту тролейбусів по вул. Київській. Це сучасний агрегат, обладнаний фрезою для розпушування дна і потужними насосами. Але працює це чудо техніки досить рідко, як заявляють жителі сусідніх будинків, лише годину-дві на добу, мовляв, палива не вистачає.
Зате третій земснаряд, водоканалівський, “паше, як робоча конячка” від темна до темна, незважаючи на вихідні і святкові дні. Якщо перших два земснаряди мобільні, бо працюють на солярці і здатні автономно мандрувати по всьому Бугу, то цей “прив’язаний” електрокабелем і може охопити тільки територію водозабору, огороджену спеціальними трубами.
КП “Вінницяоблводоканал” – об’єкт суворого режиму, який нашому кореспонденту можна було оглянути тільки у супроводі його працівників.
– У 2012 році, на сторіччя “Водоканалу”, обласна адміністрація подарувала нам земснаряд для очистки санітарної зони Південного Бугу, – розповів Леонтій Каракулько, начальник водогінної станції КП “Вінницяоблводоканал”, ветеран з 36-річним стажем роботи. – Тепер ми щороку чистимо цю зону, промиваємо намул і складаємо його на низький лівий берег (на правий заборонено!), а чисту воду виливаємо знову у Буг. Цього року, як тільки закінчився нерест, з 10 червня наш земснаряд очищує прибережні води і всю територію водозабору з потужністю 400 куб.м/год. З Бугу ми забираємо вже чисту воду, а далі йде її обробка.
Як пояснили спеціалісти водного господарства, хлор у воді з водогону підтримується згідно заданої дози. Вода хлорується у два етапи. По-перше, йде обробка сирої води, яка потрапляє у змішувач, а по-друге, оператор хлораторного обладнання після фільтрів повторно проводить дохлорування до заданої дози перед перекачкою води у РЧВ — закритий підземний резервуар чистої води. Лаборанти відбирають проби води на аналіз кожну годину. Якщо, Боже борони, трапляться якісь негаразди, — вони відразу ж будуть виявлені! Станція другого підйому дає воду на місто, її потужність складає 100 тис. куб. м на добу. Потужні насоси качають у міські водогони до 85 тис. кубометрів щодоби, а решта — це резерв.
Проблему очищення води у Вінниці вирішують комплексно. Крім того, що облводоканал оформив кредит у Світовому банку, Кабмін виділяє 30 млн грн. на капітальний ремонт і реконструкцію очисних споруд у Сабарові. А ще є намір обласної влади додатково орендувати два земснаряди для чистки Бугу.
– Скажу відверто, ми постачаємо жителям міста Вінниці воду нормативної якості відповідно до державних санітарно-гігієнічних норм, – відзначив Олександр Чернятинський, начальник КП “Вінницяоблводоканал”. – Але Південний Буг не чистили вже близько 30-ти років. Погодьтесь, якщо так довго накопичувався бруд, намул, то за день-два його не викачаєш. Це справа не одного року, насамперед треба підготувати проектну документацію, виготовити карту обстеження дна річки, зробити необхідні заміри тощо.
Заплановано, що перший земснаряд очистить бузьке дно до району вул. Гонти, а далі піде зустрічним курсом до першого земснаряду, у верхів’я Бугу до Стрижавки.
Що стосується пляжів, то «Вінницький обласний лабораторний центр МОЗ України» повідомляє: “Станом на 20 червня збудників особливо небезпечних інфекцій, зокрема холери, в місцях відпочинку людей, тобто на узаконених пляжах і місцях масового відпочинку, не виявлено. Ні в піску на пляжах, ні у воді не виявлено яйцеглистів”.
Але людей на Хіміку та інших вінницьких пляжах майже не видно. Знамениті колись Кумбари вкриті бур’янами, в багатьох місцях у течії розрослись очерети, латаття, водяні лілії… Це чіткий сигнал про те, що нині Південний Буг потребує допомоги людей.
