Видатний український оперний співак (бас) Михайло Донець. 1929р.

10 вересня 1941 року розстріляний НКВД. Його забрали майже зі сцени оперного театру. Висунули обвинувачення – шпигун, контрреволюціонер. Катували й вимагали зізнатися.

“…Донець Михайло Іванович відомий мені як антирадянські налаштована особистість. У період перебування петлюрівських з’єднань у Києві, зустрічав їх із хлібом-сіллю, вивішуючи петлюрівський прапор…” – з доносу на Михайла Донця деяких його колег.

Із протоколу допиту: “Ніякої контрреволюційною роботою я ніколи не займався. Я любив і люблю українську народну пісню і українську музику, і більше ніяких захоплень у мене немає”.

Він був співаком світового рівня. Народився 1883 року в Києві. Славетна Марія Заньковецька називала його своїм сином. Він виконав 130 арій оперного репертуару, співаючи однаково неповторно і малі, і великі партії. Вже у 1905-му Донець був прийнятий до Київської опери. Його успіх вже в перший рік був приголомшливий. У 1913 році Михайло вже був першокласним оперним співаком. Виступи Донця були справжньою культурною подією Києва.

Коли розпочалася Перша світова, Донець пішов служити фельдшером до київського госпиталю, часу на сцену майже не було. Після Української революції Михайло став одним із засновників українського оперного театру. Він першим із оперних співаків удостоївся звання Заслуженого артиста республіки, а у 1930-му – Народного артиста України. Записував грамплатівки з українськими народними піснями й операми українських композиторів.

Ще з кінця 1920-х років більшовицькі спецслужби почали готувати списки “потенційно ворожих” кадрів. До них потрапило й прізвище Донця. Нагода знищити його випала на початку німецько-радянської війни, коли спецслужбісти заходилися з подвійною енергією вишуковувати “ворожих шпигунів” та “антирадянські елементи”.

Реабілітували оперного співака лише в 1989 році.