Андрій Шапран добровольцем став на захист Батьківщини. У 2017-2021 роках брав участь у бойових діях в зоні проведення АТО/ООС. Виконував небезпечні завдання в тилу ворога на найгарячіших ділянках фронту Донеччини. Нагороджений багатьма відзнаками, серед яких нагрудний знак «Військова розвідка України» та медаль «Ветеран війни».

З перших днів Великої війни Андрій знову долучився до лав 120-ї окремої бригади Сил тероборони ЗСУ. Разом із побратимами протистояв російським окупантам на Харківщині.

Його життя раптово обірвалося 31 жовтня – далися в знаки воєнні травми. Йому було 48 років.

«На нього завжди можна було покластися. Він усім допомагав, не пасував перед небезпекою», – так про Андрія розповідають його побратими.

Андрій Шапран народився в місті Авдіївка Покровського району Донецької області 13 травня 1977 року. Після школи опанував професію газоелекрозварювальника. Свій трудовий шлях він розпочав на Авдіївському коксохімічному заводі, звідки перейшов на роботу в охоронну компанію. Згодом, для підвищення кваліфікації, приїхав на навчання до Вінниці. Тут закінчив Вище професійне училище Департаменту поліції охорони. Тут також зустрів свою долю та одружився. У шлюбі виховував двох синів, яким зараз 15 та 11 років.

«Андрій був люблячим чоловіком і найкращим батьком – турботливим, лагідним, чуйним. Він повністю віддавав себе дітям. Заради них жив і заради них виборював країну. Понад усе прагнув, щоб їм не довелося побачити й пройти через усе те, що йому довелося…» – каже дружина Небесного Воїна Інна.

У Андрія також залишилися мама та сестричка.

Церемонія прощання з воїном пройшла у Спасо-Преображенському кафедральному соборі.

Поховали Героя на Алеї Слави Сабарівського кладовища.

Співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять полеглим Захисникам України!

Про Героя повідомили у Вінницькій міській раді