3 листопада 1937 письменника розстріляли в урочищі Сандармох.

Своїм духовним наставником у відчутті слова В. Підмогильний уважав Михайла Коцюбинського, достойно продовжуючи розбудову української словесності.

Разом із В. Підмогильним в урочищі Сандармох у Карелії розстріляні Лесь Курбас і Микола Куліш.

Народився 2 лютого 1901 р. Почав друкуватися ще зі школи під псевдонімом Лорд Лістер. Перше оповідання 16- річного В.Підмогильного мало назву «Важке питання». 1919-1920 –  видані дев’ять його оповідань: «Старець», «Складне питання», «Ваня», «Гайдамака», «Добрий Бог», «На селі», «На іменінах», «Дід Яким». У 1919-1921 році працював вчителем.

До кращих інтелектуальних досягнень письменника належать романи «Місто» (1928), «Невеличка драма» (1930). Стає організатором літературної організації «Ланка», а потім МАРСу. Київський період у творчості письменника був найбільш плідний.

Працював В. Підмогильний і як літературний редактор журналу «Життя й революція», з редакції якого був усунений після 1930 року i не допущено до друку його твори через політичні мотиви.

1933-1934 — пише останній твір «Повість без назви..», який так і не закінчив.

Арешт Підмогильного відбувся 8 грудня 1934 зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». Письменника було засуджено на 10 років ув’язнення на Соловецьких островах.

9 червня 1935 прибув на Соловки як особливо небезпечний політичний злочинець. У соловецькому таборі в нелюдських умовах ізолятора Підмогильний продовжував писати. Збереглось 25 листів до дружини, у яких він розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання.

3 листопада 1937 – розстріляли в урочищі Сандармох.