Щодня головний лікар Подільського регіонального центру онкології (колишній Вінницький обласний клінічний онкологічний диспансер) Володимир Шамрай бореться за життя своїх пацієнтів, навчає колег та студентів, займається благодійністю, допомагає військовим та приділяє час своїм коханим — дружині Олені та двом донечкам. Під час інтерв’ю одразу підкупає його непідробна відкритість, демократичність поглядів, беззаперечна легкість у спілкуванні та гордість своїм колективом. Читачам нашої газети Володимир Шамрай розповів як вдалось зробити очолюваний ним заклад одним із найкращих в Україні, детальніше зупинився на здобутках, планах на майбутнє та відповів на всі актуальні питання.

– Володимир Анатолійович, Ви на посаді головного лікаря вже чотири роки. В 2017 році з Вами перепідписали контракт на наступні 5 років. Неозброєним оком видно, що зроблено багато роботи. Розкажіть про позитивні зміни у закладі.

Без перебільшення та з гордістю можу сказати, що зроблено дуже багато. Онкологія, зокрема, як і медицина вцілому не стоїть на місці. Це високотехнологічна галузь, і з досвіду колег, які працюють за кордоном, знаю, що для успішної роботи лікарні, обладнання повинне змінюватись кожні 4-6 років, а не працювати на знос. Саме тому останні чотири роки ми робили все задля оновлення матеріально-технічної бази нашого закладу. У квітні 2017 року завершили капітальний ремонт гінекологічного відділення, яке нині відповідає усім європейським нормам. У ньому забезпечені комфортні умови для пацієнтів і медичних працівників. Наразі завершуємо реконструкцію останнього відділення в хірургічному корпусі — урологічного. Ми не лише тут зробимо капітальний ремонт, а й закупимо нову, сучасну медичну апаратуру. Загальний бюджет складає 22 мільйони гривень. Практично половина цієї суми буде витрачена на обладнання.

Успішно працює в онкоцентрі ендоскопічне відділення, яке  обладнане найсучаснішою апаратурою, більше того за технічним оснащенням воно краще в регіоні.

З 2013 року у радіологічному відділенні онкоцентру спеціальне променеве лікування хворим (а щоденно це 100-120 пацієнтів) забезпечує один гамма-терапевтичний апарат. Зрозуміло, що він працює з надзвичайно великим перевантаженням. Ще до минулого року через зниження активності джерела випромінювання хворі навіть змушені були йти на процедуру о другій або о третій годині ночі. Адже замість однієї-двох хвилин тривалості процедури, наші пацієнти отримували опромінення впродовж 10-15 хвилин.  Щоб вирішити цю проблему, із обласного бюджету нам було виділено  майже 8 мільйонів гривень і ми замінили джерело випромінювання. Зараз не дивлячись на те, що у нас досі функціонує один гамма-терапевтичний апарат, продовжуємо роботу  вже у штатному режимі.

На жаль, прикро про це говорити, але Вінниччина залишається єдиною областю в Україні де працює лише один гамма-терапевтичний апарат. І це при тому що в світі світі гамма-терапевтичні апарати на основі кобальтових джерел випромінювання майже не використовуються, у прогресивних клініках застосовують лінійні прискорювачі для проведення опромінення. Тому у 2013 році ми почали реконструкцію радіологічного відділення із будівництвом бункеру для розміщення в ньому саме такого обладнання. В минулому році завершили усі роботи. Лінійний прискорювач у середньому коштує 110-130 мільйонів гривень, то ж наразі ми ведемо перемовини із китайською стороною, яка зацікавлена у благодійній поставці даного апарату.На сьогодні це питання вийшло на міжурядову домовленість і фактично вирішено. Надіюсь, що до кінця цього або початок наступного року такий необхідний апарат для нашого центру отримаємо.

Крім того, ми активно співпрацюємо із закордоними клініками, навчаємося та здобуваємо новий досвід. Зовсім нещодавно у Вінниці відбулась конференція з онкоторакальної хірургії, на якій були присутні провідні європейські фахівці. Вони не лише представляли свої доповіді, але й провели майстер-клас, продемонструвавши кілька блискучих операцій. Наші лікарі постійно відвідують всеукраїнські та міжнародні конференції. Шість моїх колег у минулому році пройшли міжнародне стажування у провідних клініках Європи. І я пишаюся своїм колективом, який налічує понад 700 чоловік. Із 130 лікарів 80% мають вищі категорії, 15 кандидатів та 4 доктора наук. Мої колеги долучались до роботи медичного шпиталю імені Миколи Пирогова у зоні бойових дій.

У грудні 2016 року депутатами обласної ради була прийнята нова програма “Онкологія – 2020”, загальний бюджет якої складає 367 мільйонів гривень. Як втілюєте її у життя?

Минулого року  нам було виділено 45 мільйонів гривень, із яких 15 млн. грн. ми витратили  на закупівлю хіміопрепаратів, ще 30 — на придбання медичного обладнання. Зокрема вдалося купити сучасні комп’ютерний томограф, цифровий рентгенапарат, кілька апаратів штучної вентиляції легень. Завдяки допомозі та нашій співпраці із народними депутатами України — Олександром Домбровським, Геннадієм Ткачуком, Юрієм Македоном, Григорієм Заболотним у минулому році ми придбали один із трьох апаратів для відеогастроскопічного обстеження, сучасний УЗД апарат та необхідну апаратуру для відділення реанімації. Також ведемо із ними перемовини щодо придбання двох сучасних цифрових мамографів, які допоможуть діагностувати рак молочної залози на ранніх стадіях.  Ціна питання -25 мільйонів гривень. Впевнений, що народні депутат –наші земляки допоможуть у цьому.  Крім того, торік ми отримали подарунок від  наших соціальних партнерів компанії ДТЕК  – необхідний для нашого закладу переносний апарат УЗД. Тож на сьогодні в ургентних випадках і при обстеженні стаціонарних пацієнтів лікарі його застосовують.

Два роки тому на Вінниччині завдяки зусиллям благодійників та обласної Ради з‘явився сучасний цифровий пересувний мамограф «Квітка». Як сьогодні можна оцінити результати його роботи?

– За весь цей час «Квітка» побувала фактично у всіх районах області та обстежили понад 3900 пацієнток. В  30% випадків  наші лікарі виявляли ту чи іншу патологію, у 20 жінок діагностовано рак молочної залози на початкових стадіях. Враховуючи, що один із головних факторів ризику –  це вік більше 35 років, а таких жінок на Вінниччині проживає близько 500 тисяч. Зрозуміло, що для того, щоб оглянути таку кількість вінничанок, потрібно більше таких пересувних мамографів. Тим не менш, сьогодні, ті показники, які характеризують ефективність роботи нашої онкологічної служби, є одні з найкращих в Україні. І ми досягнули того, що запущені випадки раку молочної залози, із 5 % знизились до рекордного 3,3%. Але ми пішли ще далі. В березні 2018 року створили на базі нашого центру мамологічне відділення на 20 ліжкомісць. Лікарі даного відділення започаткували виїзні обстеження в райони. Нещодавно повернулись із Калинівського району, де оглянули 100 пацієнток. Із них 15 з доброякісними утвореннями направили до ПРЦО на оперативне втручання. У трьох знайшли злоякісні пухлини. Вважаю, що таких підхід є досить ефективним і в найближчому майбутньому покаже результат.

У травні вийшов сюжет  активістки правління Центру протидії корупції, де вона критикує Ваші занадто високі статки та завищення ціни під час закупівлі ліків. Прокоментуйте це.

Я ні з ким не хочу воювати і щось доводити. Але що стосуються онкології, в нинішній час треба відноситись дуже обережно та обдумано. Тим паче, коли через медіапростір ви звертаєтесь до населення, пацієнтів та їхніх рідних. Прикро, але багато тих хто називає себе борцями з корупцією замість того, щоб розібратись у суті, переслідують одну мету – виконати чиєсь замовлення, облити брудом, і шляхом маніпуляцій сказати неправду. Бо за весь час у мене жодного разу навіть коментар не взяли. Перші звинувачення виникли на початку 2018 року, тоді вищевказана структура звинуватила нас у «дерибані коштів» -500 тисяч гривень та проведенні незрозуміло яких процедур із закупівлею препаратів. Для встановлення істини я підняв матеріали і ось що виходить: у 2017 році з’явився Національний перелік медичних засобів для лікування хворих. У розділі списку для онкопацієнтів у поточній редакції за березень було вказано 33 препарати. У грудні були внесені зміни у даний перелік і його доповнили на ще 13 препаратів. На жаль, в оновленому списку не було жодного таргетного препарату, який на даний час визнаний у всьому світі та має максимальну ефективність у лікуванні пацієнтів , яким діагностовано рак. Більшість моїх колег-онкологів, як і я, були м’яко кажучи здивовані таким списком. Адже з однієї сторони наказ МОЗ №1122 зобов’язує та передбачає втілювати у нашу роботу світові європейські протоколи лікування пацієнтів, з іншого боку нам пропонують лікувати хворих не індивідуально, а так званим «масовим» списком препаратів, де немає жодного із таргетної групи. А це неправильно, адже один і той самий рак у пацієнтів потрібно лікувати персоніфіковано. Вже з січня 2018 року ми не мали права виходити за рамки Національного переліку медичних засобів. Тому, в кінці 2017 року на зекономлені на торгах кошти та за фінансової підтримки обласного Департаменту охорони здоров’я ми прийняли рішення закупити один із дуже необхідних препаратів для лікування раку молочної залози – Трастумаб, якого немає в списку нацпереліку. Купували його в кілька етапів, по мірі надходжень коштів. Всього витратили 500 тисяч гривень. Але у результаті активісти Центру протидії корупції випустили ролик, в якому заявили, що ці гроші ми спеціально поділили, аби обійти відкриті торги і закупили препарат по прямому договору. Можу з впевненістю заявити  – це неправда. Усі закупівлі відбувались виключно через систему «Прозоро», і кожен бажаючий це з легкістю може перевірити у кілька кліків через Інтернет. Звісно, ще тоді я міг звернутись до суду щодо даної публікації, але порадившись із колегами, вирішив до цього спокійно відноситись і далі працювати. Втім, коли побачив вже другий замовний матеріал від вищевказаної структури, де нас звинуватили у завищенні вартості та відмиванні коштів при закупівлі препарату Золадекс, не стримався. Знову провів внутрішнє розслідування, яке підтвердило що, ми нічого не порушували. Адже якщо врахувати референтну ціну МОЗу, дистриб’юторські відсотки та ПДВ, то цей препарат буде коштувати майже сім тисяч гривень. Ми ж придбали його під час відкритих торгів за 3900. І то лише з третьої спроби, яку відхилити закон нам забороняє.

Крім того, у останньому сюжеті зачепили і моїх найдорожчих –родину, , не оминули мої статки. Я завжди прагнув фінансової незалежності і працював в цьому напрямку. З 2007 року, ще до того, як я очолив онкоцентр займався бізнесом, побудував приватну клініку, яка зараз успішно працює і знаходиться за межами онкодиспансеру. І я це ніколи не приховував і був чесним перед вінничанами. Я ніколи скривав свого заробітку, чесно сплачую подакти, не ховаю нічого у деклараціях. Однак чомусь деяких людей це не влаштовує. Тому після «бруду» та наклепу зі сторони так званих антикорупціонерів , честь та ділову репутацію своєї сім’ї та колективу буду захищати у суді.

На Вашу думку, хто за цим стоїть і для чого це робиться?

Зі зрозумілих причин не буду називати конкретних прізвищ. Скажу одне – це замовні матеріали. Як онколог із 25-річним досвідом роботи я розумію всі процеси, які відбуваються зараз. Маю власну думку та позицію. Завжди відкрито говорив про своє бачення перспектив розвитку онкослужби, про проблеми із поставками хіміопрепаратів по лінії МОЗ, які, на жаль, сьогодні відбувається із річною затримкою. А це недопустимо. Пацієнта треба лікувати вже сьогодні. Тому не виключаю, що можливо причина такої «уваги» з боку ЦПК , в тому що я не замовчую правду.

Нині українська медицина відчуває так званий кадровий голод. А яка ситуація із цим у Вінницькому онкоцентрі?

Раніше ми ніколи не зіштовхувались з такою проблемою, щоб у нас були вакансії лікарів. Але зараз у нас з’явились вільні посади майже у кожному відділенні як лікарів, так і медичних сестер. То ж якщо відповідаєте високому кваліфікаційному рівню, маєте бажання розвиватись – запрошуємо на роботу. Сподіваюся, що найближчим часом держава змінить ставлення до медиків і розпочне мотивувати лікарів залишатись в рідній країні. Медики перестануть шукати кращої долі та гідної зарплати у приватник клініках та за кордоном. Адже,не хочу навіть уявити що буде, коли ця тенденція збережеться, якщо так буде продовжуватися, то через 5 років у нас не залишиться достойних фахівців.

Ви багато допомагаєте нашим воїнам. Розкажіть про це детальніше.

Коли в 2015 році закінчилась друга моя каденція депутата Вінницької міської ради, я прийняв рішення створити іменний благодійний фонд,керівником якого став. Ніколи не озвучував це у ЗМІ, але з того часу я активно допомагаю та працюю по кільком напрямкам. Підтримую наш притулок «Планета». Щомісяця перераховую туди кошти, тісно співпрацюю із директором закладу Аллою Шевченко. Друге: з початком бойових дій на Сході до мене постійно звертаються волонтери і хлопці, які повертаються з передової. Намагаюся ніколи не відмовляти їм. Часто долучаюся до збору ліків та медпрепаратів, укомплектовували швидкі допомоги на фронт. Кілька разів я оплачував лікування нашим бійцям. Наразі опікуюся долею одного із учасників бойових дій і вже профінансував йому кілька операцій, в тому числі у Києві.  Це мій обов’язок не лише як лікаря, а й людини.

Знаю, що в минулому році Ви вдруге стали татом, з чим ми Вас і вітаємо. Як встигаєте поєднувати роботу, родину та улюблені заняття?

Дякую. Нещодавно мені виповнилось 50 років і відчуття які я  відчув із народженням дитини не можу ні з чим не порівняєш. Я безмежно щасливий та вдячний своїй коханій дружині, котра зважилась та подарувала нам донечку. У мене прекрасна родина, потужний колектив. Завдяки їх підтримці ми зможемо не лише бути на рівні найкращих закладів країни, а й розвиватись далі. Дійсно, поєднувати це все складно, адже працюю не лише у будні, а й на вихідні – приїжджаю  до прооперованих пацієнтів, роблю перев’язки.  Чимало часу приділяю  роботі зі студентами, адже викладаю на кафедрі онкології ВНМУ імені М.І. Пирогова. Щодо хобі, то мені до вподоби активні види відпочинку, риболовля,  полювання. Хоча останнім часом переглянув свої погляди і від зимнього полювання відходжу. Не підіймається в мене рука на живе…Також колекціоную холодні види зброї. Стрес знімаю катанням на водному мотоциклі під час відпочинку. А взагалі люблю подорожувати нашою мальовничою Україною.  Кілька разів брали із собою шестимісячну донечку у Карпати. Вона чудово переносить дорогу. Взагалі закликаю усіх подорожувати нашою країною, вона багата на неймовірні краєвиди, смачну кухню та привітних людей.

– Нещодавно був День медичного працівника, з чим я вітаю Вас та колектив. Щоб хотіли побажати колегам та читачам ?

Користуючись нагодою хотів би подякувати своєму колективу підтримку, розуміння, бажання йти в ногу із часом. Для мене це найкращий подарунок. А своїм колегам хочу побажати, якби це банально не звучало – богатирського здоров’я. Тому що онкологія – особлива спеціальність, і для неї характерний так званий «синдром вигорання». Дуже важко знайти баланс між співчуттям і захистом свого організму від цього синдрому. А ми вимушені співчувати кожному нашому пацієнту і пропускати його біль та переживання через своє серце. Також бажаю усім лікарям душевної рівноваги, щоденного життєвого оптимізму, енергії, здійснення усіх бажань, родинного затишку , благополуччя, розуміння, , мирного неба нам всім над головою. Читачам бажаю, аби вони ніколи не ставали нашими пацієнтами, а для цього закликаю хоча б раз на рік приділяти час собі та своєму здоров’ю та проходити профілактичні огляди.  Якщо у Вас є підозра на ту чи іншу хворобу – не зволікайте та звертайтесь до професіоналів. Наш заклад, попри всі реформи продовжує працює за принципом «відкритих дверей». Лікарі Подільського регіонального центру онкології приділять час кожному та нададуть кваліфіковану допомогу.

Віталіна Трудько