Вінниця попрощалася із полеглим Захисником Василем Бризгаловим.
Воїн загинув 24 жовтня поблизу села Новомихайлівка Краматорського району Донецької області. Йому було 53 роки.
Василь став добровольцем до лав 120-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ навесні 2025 року, раніше допомагав будувати захисні споруди на фронті.
Народився 15 лютого 1972 року, виріс у Вінниці, навчався у школі №19. Працював на будівництві, Вінницькому підшипниковому заводі, у КП ВМР «Комбінат комунальних підприємств».
Вінниця провела в останню путь Володимира Коваля.
Володимир став на оборону незалежності України торік. Воював у лавах 120-ї бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Отримав позивний «Балу». Був стрільцем одного зі взводів, виконував військові завдання на Покровському напрямку. Після бою 16 жовтня минулого року біля міста Гірник вважався зниклим безвісти – доки експертиза ДНК не підтвердила найстрашніше. Воїн загинув у 45 років.
Володимир Коваль народився у Вінниці 14 червня 1979 року. Після закінчення 29-ї школи вивчився на телемайстра. Останніми роками працював у компанії ТОВ «Вінснек».
Вінниця попрощалася із захисником України Сергієм Поліщуком.
Із 2024 року Сергій, із позивним «Сірий», воював у лавах 1-го окремого штурмового батальйону імені Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі». Був молодшим сержантом, служив у складі екіпажу БпЛА та працював з українськими дронами-бомбардувальниками «Vampire» на Покровському напрямку. Під час виконання бойового завдання 24 жовтня він отримав множинні поранення, які виявилися несумісними з життям. Воїн відійшов у вічність 30 жовтня. Йому було 39 років.
Сергій Поліщук народився 9 травня 1986 року у селі Ольгопіль Чечельницького району. Після закінчення місцевої школи здобув вищу освіту у Вінницькому національному аграрному університеті за спеціальністю «Менеджмент організацій». Працював за фахом переважно у сільськогосподарській сфері.
Вінницька громада провела останньою земною дорогою оборонця України Олексія Полушина.
Вінничанин Олексій Полушин став у стрій влітку 2023 року. Боронив Батьківщину у лавах 474-го окремого батальйону 144-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України. Виконував військові завдання на посаді сапера. Свій останній бій він прийняв торік, 23 травня, поблизу села Георгіївка Покровського району Донецької області. Життя воїна обірвалося у віці 43 років.
Олексій Полушин народився у Вінниці 14 грудня 1980 року. Після закінчення 27-ї загальноосвітньої середньої школи провчився три курси у Київському авіаційному інституті та розпочав свій трудовий шлях. Працював у одній із компаній Вінницького ліфтового господарства.
Вінницька громада провела у вічність полеглого захисника України Романа Барду. Чоловік загинув на Покровському напрямку під час виконання бойових завдань. Йому назавжди залишилось 45 років.
Роман Васильович Барда народився 27 червня 1979 року у Вінниці. Навчався у школі №27, згодом – в училищі за фахом моторист-механік та у політехнічному технікумі. У цивільному житті працював водієм, автомеханіком.
У 2017 році став на захист Батьківщини. У складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ служив у зоні АТО/ООС на Луганщині поблизу населеного пункту Щастя.
На службі пробув до 2020 року, проте вже через два роки повернувся на службу. Сталося це на початку повномасштабного вторгнення – у лютому 2022 року. Служив спочатку у Вінниці, а згодом, у жовтні 2024 року, був переведений до Донецької області у складі 5-ї окремої важкої механізованої бригади ЗСУ.
Виконував бойові завдання на Покровському напрямку. Під час бойового виходу у грудні 2024 року загинув під населеним пунктом Старі Терни Курахівської міської громади Покровського району Донецької області. 28 грудня 2024 серце воїна перестало битися.
Вінниця провела в останню путь захисника України Петра Назарчука.
Вперше чоловік долучився до оборони рідної землі у 2015-2016 роках – воював у АТО/ООС. А на початку повномасштабного російського вторгнення повернувся у стрій знову. У званні старшого солдата виконував військові завдання у складі батареї управління й артилерійської розвідки 115-ї окремої механізованої бригади. Брав участь у боях на найгарячіших ділянках фронту: під Авдіївкою, Сіверськодонецьком, Лисичанськом, Бахмутом, Покровськом. Загинув 25 жовтня поблизу села Борова Ізюмського району Харківської області. Воїну навічно залишилося 39 років.
Петро Назарчук народився 30 серпня 1986 року в Києві, звідки незабаром із батьками переїхав до Вінниці. Тут закінчив 27-му школу та вивчився на столяра у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5. Свого часу працював у ПрАТ «Інфузія» та ТОВ «БаДМ», а останніми роками – у ТОВ «Поділля Буд».
Під час несення військової служби загинув житель Гніванської громади Максим Зінченко — молодий захисник України, якому був лише 21 рік.
Народився Максим Валентинович 25 жовтня 2004 року у селі Могилівка. Навчався у Могилівській школі, згодом закінчив Гніванський професійний ліцей, здобувши фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування, а також водія.
У листопаді 2022 року Максим пішов на фронт добровольцем, а 3 січня 2023 року підписав контракт на військову службу. Свою бойову дорогу він розпочав у Морських силах, служив у 37-й бригаді, 505-му батальйоні, а згодом перевівся до 429-го окремого полку безпілотних систем «Ахіллес». У 2023 році проходив навчання на бойового медика в Норвегії.
Максим брав участь у запеклих боях за Донеччину, Херсонщину, Харківщину.
За проявлену мужність і відвагу нагороджений відзнаками «За хоробрість у бою» та «Вогнем і мечем (Кринки)».
Із 24 вересня по 6 листопада проходив підвищення на старшого сержанта та отримання ВОС бойового медика. Під час повернення із навчання у частину солдат, оператор безпілотних авіаційних комплексів військової частини А 5100, загинув у ДТП 6 листопада 2025 року.
У Іллінецькій громаді повідомили, що 31 жовтня 2025 року, під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Олексіївка Синельниківського району Дніпропетровської області, загинув іллінчанин – солдат Юрій Ігорович Давидовський, 1993 року народження.
Важка звістка у Погребищенській громаді – загинув учасник АТО, старший солдат Збройних сил України, житель с. Андрушівка – Віктор Метельський.
3 листопада 2025 року під час виконання бойових завдань, пов’язаних із захистом Батьківщини, в районі населеного пункту Мала Рибиця Сумського району Сумської області загинув житель с. Андрушівка, старший радіотелефоніст відділення зв’язку взводу управління роти радіоелектронної боротьби військової частини, старший солдат Метельський Віктор Васильович, 16.04.1980 р.н.
У Губнику поховали солдата Ігоря Пугача.
Народився Ігор Віталійович у с. Губник 10.09.1984 року. Закінчив місцеву сільську школу. Після закінчення школи тривалий час із мамою проживав і працював у місті Одеса. Після посилення обстрілів Одещини родина повернулась до рідного краю.
26 вересня 2025 року Ігор Віталійович був мобілізований Гайсинським РТЦК та СП на військову службу. Служив у званні солдата, старшого стрільця-вогнеметника аеромобільного відділення аеромобільного взводу аеромобільної роти 4-го аеромобільного батальйону в/ч А4355. Під час служби у Ігоря почалися проблеми із здоров’ям.
31 жовтня серце Ігоря Пугача навіки зупинилося у реанімаційному відділенні Чернівецької обласної лікарні внаслідок хвороби.
1 листопада 2025р. під час виконання завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф проти України, в результаті ворожого комбінованого ракетно-БПЛА -удару, в районі н.п. Новотроїцьке Самарівського району Дніпропетровської області загинув командир екіпажу безпілотних літальних комплексів – командир відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, молодший сержант ЗСУ – Токар В’ячеслав Миколайович 1993 р.н., житель Літинської громади.
Підтвердився факт загибелі захисника з с.Глинськ Олега Пузиря, який впродовж року вважався безвісти зниклим.
Народився Олег Пузир 25 жовтня 1974 року у с.Глинськ. На захист Вітчизни чоловік став у 2014 році, пройшов бойове загартування на Сході України. Вдруге у руки зброю взяв у березні 2022 року, після початку повномасштабної війни. Два роки і вісім місяців захисник мужньо боронив рідну землю від російських окупантів. Мав чисельні відзнаки за зразкову службу.
Загинув Герой 8 листопада 2024 року у бою на Курщині.
Виконуючи військовий обов’язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність 30 жовтня 2025 року поблизу населеного пункту Шахове Покровського району Донецької області внаслідок артилерійського обстрілу загинув Леонід Іванович Герасимчук, 1979 р.н., житель села Сальниця.
Під час виконання бойового завдання із прикриття стратегічного об’єкта не стало молодшого сержанта Тимченка Юрія Віталійовича, жителя села Устя.
Юрій Віталійович служив командиром зенітного артилерійського відділення 2-го зенітно-ракетно-артилерійського взводу 1-го батальйону територіальної оборони. З початку повномасштабного вторгнення він став до лав захисників і до останнього залишався вірним своїй Батьківщині.
Юрій народився і виріс у селі Устя. Після навчання відслужив у лавах Збройних сил, а згодом працював на підприємстві у Черкаській області. Там і застав його початок повномасштабного вторгнення. Юрій добровільно став на захист країни.
За три роки служби він пройшов через найгарячіші точки війни — Попасну, Бахмут, Покровськ, Чернігів, Суми, Курськ.
У село Кушелівка «на щиті» повернувся ПРИЛЕНСЬКИЙ Вадим Вікторович, 19.06.1988 р.н., старший солдат, який загинув 03.11. 2025 року в бою за Україну, мужньо виконавши військовий обов’язок біля с. Шийківка Ізюмського району Харківської області.
Під час виконання бойового завдання на позиціях біля н.п. Покровськ Покровського району Донецької області, відданий військовій присязі, 7 липня 2025 року загинув
ПЛАХОТНЮК Ярослав Васильович, 27.10.1997 р.н., солдат, м.Хмільник (вважався зниклим безвісти).
Під час проходження військової підготовки помер Віктор Миколайович КАРПЕНКО, житель села Якушинці.
Віктор народився 3 березня 1976 року у селі Якушинці. Був мобілізований до війська 28 липня 2025 року, перебував на військових навчаннях.
Серце Віктора Миколайовича зупинилося 4 листопада 2025 року на 49-му році життя.
Чернівецька селищна рада повідомила, що під час виконання бойового завдання у Харківській області загинув солдат Годз Роман Іванович, 16.07.1985 року народження, житель села Борівка.
В Іванівську громаду прийшла сумна звістка.
Помер захисник України Губченко Микола Васильович, 08.12.1976 р.н. Він із січня 2024 року зі зброєю в руках боронив Батьківщину. Воював на напрямку Покровська та Лиману.
Мешканці Вороновицької громади зустріли «на щиті» Федора Тетерка.
Народився Федір Олександрович 1 лютого 1976 року в селі Тростянець. Навчався у Тростянецькій школі № 1, закінчивши, вступив у Вороновицьке ПТУ № 14 на спеціальність тракторист.
Працював у колгоспі, а згодом пішов служити в армію молодшим сержантом. Після служби в армії працював в КПП «Сонечко» 21 рік.
Федір Олександрович – старший технік мінометної батареї 3-го механізованого батальйону в/ч А-5000, молодший сержант, був призваний на військову службу Вінницьким районним територіальним центром комплектування і соціальної підтримки Вінницької області 17 червня 2025 року.
23.10.2025 року під час виконання бойового завдання у районі села Камʼянка Камʼянського району Харківської області бригада нашого Героя потрапила під мінометний обстріл.
Довгий період часу від важких поранень, отриманих у бою, Герой боровся за життя у військовому госпіталі. 05.11.2025 року серце нашого захисника зупинилося.
У село Бушинка «на щиті» повернувся Кришталь Богдан Сергійович, 10 квітня 1999 року народження.
Солдат Кришталь Богдан служив номером обслуги 2 зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу 2 механізованого батальйону.
3 липня 2024 року в районі населеного пункту Євгенівка Покровського району Донецької області наш земляк під час виконання бойового завдання зник безвісти.
Більше року родина надіялась і сподівалась на краще. Проте, на превеликий жаль, факт загибелі підтвердився біологічною експертизою.
Внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Кринки загинув воїн з Тульчинської громади – Сергій Тягар. Вважався зниклим безвісти із 2023 року.
Родина Тягар, щоб вберегтись від смерті, була змушена залишити власну оселю і переїхати у селище Вапнярка. Тягар Сергій Володимирович став на захист Батьківщини. Службу ніс у званні матроса.
У перший день зими 2023 року страшна новина прийшла з поля бою – статус безвісти зниклого. Найстрашніші побоювання підтвердились. Під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Кринки Херсонської області, наш захисник прийняв свій останній бій.
У Ладижині в останню путь провели солдата Єроменка Михайла Михайловича, стрільця-помічника гранатометника піхотного відділення Збройних сил України.
Михайло народився 29 жовтня 1985 року в Ладижині. Навчався у Ладижинській загальноосвітній школі № 3, потім – у школі № 2. Після закінчення 9 класів вступив у Зозівське професійно-технічне училище, а згодом – у Вінницьке професійне училище, де здобув професію «каменяр-плиточник».
Працював Михайло на будівництві комбікормового комплексу компанії МХП, також займався утепленням будинків у нашому місті.
13 жовтня 2023 року Михайло був призваний до лав Збройних сил України. Спочатку він служив на кордоні Чернігівської області, а потім був переведений на Покровський напрямок.
З травня 2024 року зв’язок з Михайлом обірвався. І лише згодом стало відомо, що 18 травня 2024 року, при виході з позиції в районі населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області, Михайло разом з побратимами були атаковані ворожим дроном. Отримавши несумісні з життям поранення, Михайло загинув.
