Тетяна Супрунова, доцент вузу, опонентка ректорки Петрушенко, нині розслідувачка та громадська активістка оприлюднила чергові шокуючі відомості:
«Патріотизм» чи наукова співпраця з агресором?
Як син ректорки ВНМУ під час війни продовжує публікуватися у виданнях держави-агресора: кейс Віктора Мельника
Поки росія щодня б’є ракетами по українських містах, нищить університети, лікарні, школи та вбиває мирних людей — будь-яка колаборація з академічним середовищем рф є не просто етично неприйнятною.
Це — політичний жест.
Це — демонстрація цінностей.
І це — маркер того, хто в Україні вважає війну особистою трагедією, а хто — «незручним фоном» для власної кар’єри.
На жаль, приклади такої «співпраці» є і в самому серці України.
Йдеться про Віктора Мирославовича Мельника — сина ректорки Вінницького національного медичного університету Вікторії Петрушенко.
У відкритих деклараціях, де фігурує чоловік ректорки — Мельник Мирослав Васильович, наявний прямий родинний зв’язок, що дає можливість однозначно ідентифікувати автора російських публікацій як члена родини керівниці ВНМУ.
Факти, які неможливо ігнорувати
- Публікація в російському академічному журналі вже після 24.02.2022
У 2022 році, після повномасштабного вторгнення росії, у журналі «Вестник Томского государственного университета. История» виходить стаття Віктора Мирославовича Мельника:
«Между Бессарабией и Подольем: Лядовский монастырь на Днестре…»
Звернімо увагу – журнал індексується у ВАК рф, тобто є частиною офіційної академічної системи агресора;
стаття має історико-культурний фокус, що напряму стосується прикордонних регіонів України — теми, яку рф активно використовує у своїх імперських наративах.
Це не “до війни”. Це — під час війни.
- Активна участь у російській науковій конференції під час ракетних ударів по Україні
З 17 по 19 травня 2022 року, коли по Україні щодня летіли ракети, син ректорки ВНМУ Віктор Мельник бере участь у:
III всероссийской научно-практической школе-конференции «Язык — литература — православие»
У програмі конференції він значиться серед доповідачів.
Файл програми та матеріали конференції містять його ім’я й афіляцію.
Висновок
Це не про «науку».
Це не про «академічну свободу».
Це — про моральний вибір, зроблений у час, коли Україна бореться за існування.
І суспільство має повне право вимагати відповідей.
До цього Тетяна Супрунова із громадськими активістами оприлюднила факт – син Вікторії Петрушенко захисті дисертацію у Харківському університеті і саме у тому, якому ректор віддала в оренду один із корпусів ВНМУ одразу після ремонту:
ГО «Агрономічне без корупції. Громадський контроль» щиро вітає ректора ВНМУ ім. М.І. Пирогова Петрушенко Вікторію Вікторівну з успішним захистом докторської дисертації її сина — Мельника Віктора Мирославовича (дисертант) — у стінах Харківського національного університету внутрішніх справ
Захист відбувся 12.09.2025 у спеціалізованій вченій раді Д 64.700.02. youtube.com/live/WAjIYzJKv38?feature=share
Ми особливо відзначаємо високу підтримку та наукову турботу, проявлену ректором Харківського національного університету внутрішніх справ Валерієм Сокуренком, який 26.05.2025 — власноруч затвердив висновок про наукову новизну та практичне значення дисертації сина ПетрушенкоВ.В. – Мельника Віктора Мирославовича.
Адже саме цей документ є обов’язковим допуском до захисту.
А тепер — трішки фактів, які роблять це досягнення по-справжньому зворушливим:
16.07.2025 Після затвердження висновку про новизну дисертації Валерієм Сокуренком сину Вікторії Петрушенко, вона як ректор ВНМУ ім. М.І. Пирогова та мама дисертанта користуючись службовим становищем звертається до МОЗ України із вчасною пропозицією передати навчальний корпус на вул. В. Стуса, 2 в оренду САМЕ Харківському національному університету внутрішніх справ.
01.08.2025 Укладається договір оренди корпусу ВСЬОГО ЗА 1 ГРИВНЮ НА РІК між ВНМУ та ХНУВС.
Цікавий факт: що цей корпус на вул. Стуса, 2 знаходиться у стадііі капітального ремонту і досі не введений в експлуатацію — а по законодавству таке використання для навчальних цілей заборонене.
Але, що ще цікавіше своїх студентів адміністрація ВНМУ належно не допускала до занять у цьому корпусі бо “небезпечний”- капремонт не закінчений, немає висновку на вільну доступність, корпус не відповідає належним протипожежним вимогам, електробезпеки, немає ліфта….
Але ж захист сина «на носі», як то кажуть, — і тому весь корпус віддаємо Харківському національному університету внутрішніх справ за 1 грн та ще й на 2 роки, нікому не кажучи — ні МОЗ, ні Фонду держмайна — що цільове призначення оренди виконати законно неможливо, бо корпус НЕ ВВЕДЕНИЙ в експлуатацію.
Капітальний ремонт будівлі повинен завершуватися складанням Акту готовності об’єкта до експлуатації та отриманням Сертифіката про прийняття в експлуатацію (для об’єктів СС2, СС3, зокрема навчальних корпусів).
Без цих документів експлуатація або оренда заборонені (вимоги ДБН), отже — незаконні.
Після цього:
12.09.2025 син Петрушенко — Мельник Віктор Мирославович (дисертант) — успішно захищається саме в Харківському національному університету внутрішніх справ (ректор той самий Валерій Сокуренко який підписав договір оренди) та дисертант завдяки цьому успішно здобуває науковий ступінь доктора юридичних наук.
Звісно ж, ми щиро цінуємо такі взаєморозуміння та взаємодопомогу ректорів державних закладів вищої освіти -ВНМУ та ХНУВС.
А тепер без іронії.
Послідовність таких подій формує прямі ознаки корупційного конфлікту інтересів та взаємного надання неправомірної вигоди між керівниками двох державних ЗВО.
Що це означає юридично
Це не просто “конфлікт інтересів”.
Це взаємне надання неправомірних вигод між посадовими особами:
Сокуренко → Петрушенко
- Допомагає її сину оформити захист
- Підписує ключовий документ (висновок)
- Забезпечує захист у “своїй” спецраді
Петрушенко → Сокуренко
- Передає корпус ВНМУ за 1 грн
- Без аукціону
- Корпус не введений в експлуатацію (тобто юридично не можна було передавати взагалі)
- Створює незаконну матеріальну перевагу для ХНУВС
Ще один промовистий штрих. Літературним редактором монографії, що є складовою докторської дисертації, офіційно зазначена Петрушенко Олена Федорівна — бабуся дисертанта і мати ректорки ВНМУ Петрушенко.
Довідка: Вона продовжує працювати старшим викладачем на кафедрі українознавства, БЕЗ ЗАХИЩЕНОЇ ДИСЕРТАЦІЇ (як того вимагає Петрушенко у інших старших викладачів).
При цьому значну частину викладачів пенсійного віку в університеті останніми роками було «оптимізовано» тобто звільнено.
Особливої уваги потребує цей факт з огляду на те, що дисертація самої ректора ВНМУ Петрушенко Вікторії Вікторівни була і є предметом публічних заяв та експертних аналізів щодо явних ознак плагіату — матеріали яких передані та знаходяться на розгляді НАЗЯВО.
