Обурені мешканці вимагають покарання винуватців і готові до радикальних дій.
– Через наше село протікає річка Кіблич. На її руслі проходить магістраль на відстійники від спиртзаводу. Туди зливають хімічні відходи від виробництва. І якраз на руслі стався прорив труб. Причина поки достеменно не відома. Можливо, це пов’язано із тим, що труби в аварійному стані, — каже депутат сільської ради Віталій Безродний. — Або ж хтось навмисно відкрив кран біля зливного колодязя. Вже кілька років на цьому руслі ми робимо громадський ставок, і всі нечистоти потрапили туди. На відстані 800 метрів витравили всю рибу, яка там була. Загинули карасі, плітка, щука, лини, навіть раки повилазили. Наразі вода стала чистішою, але сморід досі жахливий. У понеділок ми їздили до директора спиртзаводу та розповіли йому про ситуацію. Днями він та екологічна служба мають приїхати на аварійну ділянку, аби це питання вирішити. Адже через півтора місяця ми плануємо запускати громадський ставок, зробити базу відпочинку, вже купили мальок. Та поки це робити небезпечно…
За словами селян, це далеко не перший екологічний інцидент, пов’язаний з роботою Гайсинського спиртзаводу. Жителі навколишніх сіл з початку десятиліття скаржаться на відсутність необхідних систем очищення, через що в повітрі, особливо в літній період, стоїть нестерпний сморід. Керівництво заводу проблему забруднення визнавало й обіцяло встановити сучасну очисну станцію, однак це дотепер не зроблено. Не допомогли й численні звернення жителів сіл з-під Гайсина до обласної держадміністрації, прокуратури, Комітету Верховної Ради з екологічної політики і Мінекології.
– Вимагаємо у керівництва заводу замінити залізні труби на із нержавіючої сталі. Довжина складає 450 метрів. Зрозуміло, що це потребує коштів, які сплачувати ніхто не хоче. Але це підприємство не звільняє від кари. Якщо до наших вимог не дослухаються, то ми будемо викликати поліцію та ЗМІ і перерізаємо привселюдно трубу. Окрім того, розірвемо із спиртзаводом договір оренди на сесії. Хай тоді забирають свою трубу і возять відходи хоч вертольотами. Ми себе образити не дамо.
Вікторія Снігур
