Євгеній Олянін

У Хмельницькому попрощалися із військовим Євгенієм Оляніним. Він вважався зниклими безвісти. Тепер повернувся додому  «на щиті».

Євгеній загинув 6 лютого 2024 року. Це сталось поблизу Марʼїнки Покровського району Донецької області. Захисник служив у військовій частині А4447.

Народився  9 лютого 1982 року, проживав у місті Хмельницькому.

Герою навіки 41 рік.

Олександр Ходаківський

«На щиті» повернувся військовослужбовець зі Славутської громади Олександр Ходаківський.

Олександр народився 22 липня 1980 року. Працював за кордоном, коли повернувся –  влаштувався на роботу будівельником.

15 червня 2024 року Олександра мобілізували до лав Збройних сил України. Спочатку він проходив підготовку у Рівненському навчальному центрі, а далі продовжив службу у військовій частині А5069 на посаді водія автомобільного відділення комендантської роти.

Олександр Ходаківський помер 11 листопада 2025 року у Київській міській лікарні.

Йому було 45.

Віктор Кучинський

На Хмельниччині попрощалися із захисником Віктором Кучинським із Красилова.

Віктор Кучинський народився у 1969 році в місті Коростень на Житомирщині. Навчався у Білоцерківському харчовому технікумі, вищу освіту здобув у Київському національному університеті харчових технологій. Деякий час працював у місті Сарни, на підприємстві харчової промисловості. Багато років жив за кордоном.

Віктора Кучинського мобілізували в листопаді 2024 року, після короткого військового навчання. Протягом семи місяців виконував бойові завдання різної складності на Краматорському напрямку. 16 серпня 2025-го отримав поранення. 7 листопада помер у лікарні.

Йому було 56 років.

Василь Година

Теофіпольська селищна рада повідомила про втрату в громаді: загинув житель села Строки Василь Година. Певний час Герой вважався зниклим безвісти.

Василь Година народився 11 лютого 2000 року. На початку повномасштабної війни він добровільно приєднався до війська та служив у складі 38-ї окремої бригади морської піхоти, військова частина А4765. Мав позивний «Часик».

Захисник зник безвісти 28 жовтня 2025 року на Покровському напрямку, біля міста Мирноград. Тривалий час рідні та побратими чекали на інформацію. Нині підтверджено, що Василь загинув.

Богдан Рижик

Нетішинська громада повідомила про загибель солдата Богдана Рижика.

Військовий загинув 13 листопада під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоданилівка Пологівського району Запорізької області. Йому було 37 років.

Олександр Барзак

У Понінківській громаді повідомили про загибель Олександра Барзака, 1998 року народження.

Він був призваний до війська 25 квітня 2022 року. Військовий загинув 22 березня 2025 року під час бойових дій поблизу селища Розлив Волноваського району Донецької області.

Йому було 26 років.

Андрій Коцюба

Кам’янець-Подільська громада повідомила про загибель Андрія Коцюби (06.09.1990 р.н.).

Служив командиром першої роти мотопіхотного батальйону 10 гірськоштурмової бригади.

Воїн загинув 12 листопада 2025 року, виконуючи свій обов’язок перед Україною.

Андрію було 35 років.

Володимир Свирида

У Деражнянській громаді сповістили про загибель Володимира Свириди, жителя села Новосілка.

Військовий тривалий час вважався зниклим безвісти. Лише днями рідні отримали підтвердження, що він загинув 23 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області.

Павло Снігур

У Хмельницькому провели в останню путь воїна Павла Снігура. Йому було 48 років.

Павло працював столяром, був батьком двох дітей.

Служив у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Його серце зупинилося 8 листопада у Харківській лікарні.

Андрій Трасіух

Кам’янець-Подільська громада провела в останню путь Андрія Трасіуха. Боєць довгі місяці вважався зниклим безвісти.

У січні 2024 року зв’язок із Героєм обірвався. Лише нещодавно рідним повідомили: Андрій поліг у бою у Мар’їнці. Його життя обірвалось 26 січня 2024-го. Воїну навіки 33 роки.

Володимир Цибульський

Шепетівська громада прощалася із полеглим у бою старшим солдатом Володимиром Цибульським.

Володимир народився 27 січня 2000 року в місті Шепетівка. Навчався у Шепетівському професійному ліцеї, здобув спеціальність газозварювальника.

У 18 років юнак вирішив здійснити давню мрію — пов’язати своє життя із військом. Підписав контракт і почав службу в одній із військових частин Тернополя. З початком повномасштабного вторгнення Володимир не вагався: продовжив контракт і став на захист Батьківщини у складі 44-ї окремої артилерійської бригади. Побратими знали Володимира під позивним «Вуд».

7 листопада 2025 року Володимир Цибульський загинув у Запорізькій області внаслідок ворожого удару з використанням FРV-дрона.

Йому було лише 25.

Сергій Шемчук

У Славутській громаді зустріли живим коридором Героя Сергія Шемчука. Він загинув 4 листопада під час виконання бойового завдання поблизу Новоселівки, що у Дніпропетровській області.

Сергій Шемчук народився 20 березня 1986 року у Славуті. Закінчив Одеський автомобільно-дорожній технікум Національного політехнічного університету, отримавши спеціальність з обслуговування та ремонту автомобілів і двигунів. Із 2020 року працював далекобійником за кордоном. Коли сталося російське повномасштабне вторгнення, повернувся в Україну. Працював далекобійником у приватній фірмі.

Чоловік доєднався до війська 7 червня 2024 року. Служив у складі 31-ї окремої бригади. Був оператором БПЛА.

Йому назавжди залишилося 39.

Вадим Соловей

У Хмельницькому попрощались із молодшим сержантом Вадимом Солов’єм.

Вадим – хмельничанин. Влітку 2022 року чоловік приєднався до війська.

Вадим Соловей служив у десантно-штурмових військах. Воював у найгарячіших точках на Донеччині. Мав чотири поранення.

Останні дні військовий був у відпустці вдома за станом здоров’я, який погіршився після поранення.  Раптово помер 10 листопада.

У воїна залишились  дружина і двоє доньок.

Йому було 30.

Руслан Сидорчук

У Красилові прощались із воїном Русланом Сидорчуком, 18.04.2005 року народження.

Руслан народився у селі Малі Пузирки, що в Антонінській громаді. З повноліттям став на захист країни. Проходив військову службу у складі військової частини А4638, був стрільцем-снайпером штурмового взводу.

Він загинув під час бойового завдання 23 червня цього року. Сталося це поблизу населеного пункту Новомихайлівка Краматорського району на Донеччині.

Юрій Бабійчук

У Дунаєвецькій територіальній громаді повідомили, що зупинилося серце Юрія Бабійчука.

Юрій проживав у селі Великий Жванчик. На захист України став ще у 2015 році. Був учасником АТО. У 2022–2024 роках працював у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Навесні цього року доєднався до лав оборонців. Служив на Чернігівському напрямку, згодом — на Запорізькому.

У вересні здоров’я захисника різко погіршилося. Медики боролися за його життя, але врятувати не змогли. Юрій помер у КНП «Дунаєвецька багатопрофільна лікарня».

Юрію назавжди 52 роки.

Вадим Дєдов

У Славутській міській раді повідомили про втрату. Не стало Вадима Дєдова.

Вадим народився 26 вересня 1986 року в Славуті. Працював у рідному місті різноробочим.

6 квітня 2023 року Вадим добровільно став до лав Збройних сил України. Служив старшим солдатом у військовій частині А0998.

2 листопада 2025 року серце Вадима зупинилося назавжди.

Вадиму було 39.

Валерій Нечипорук

Трагічна звістка надійшла у Судилківську громаду. Додому «на щиті» повертається Валерій Нечипорук, житель села Пашуки.

Герой — 1995 року народження. Валерій Васильович служив старшим техніком роти управління батальйону управління однієї з військових частин. Він загинув 9 листопада 2025 року поблизу одного з населених пунктів Краматорського району Донецької області. Йому назавжди 30.