Як це — вчитись і працювати у Канаді, мріяти про рідний мамин холодець та бути відмінником без шпаргалок, хабарів — юна вінничанка розповіла одразу після прильоту з-за океану.
– Як тобі вдома, у Вінниці? Яку першу мамину страву їла після Канади?
– Вдома класно, бо 11 місяців була за океаном… Весь переліт дивилась на годинник і виглядала у ілюмінатор Україну! А тут ще й новий проспект на Космонавтів, який порадував своєю сучасністю та красою… Омріяна мамина страва? Все-таки холодець, бо там такого точно немає…
– Чим відрізняється наша освіта від освіти в Канаді?
– По-перше, там багато самостійності та відповідальності — ти маєш весь час вчитись і не прогулювати… Просто так самоплинно освіта до тебе не прийде, і, звісно, жодних хабарів, кави-цукерок від мами чи телефонні дзвінки від батьків оцінки не вирішують! По-друге, конкурс серед студентів, коли після першого семестру 50% відраховують по результатах знань, відвідування та небажання навчатись. Думаю, у нас таке неможливо, коли ти заплатив за навчання чи батьки можуть впливати на викладачів, самі знаєте в який спосіб. А там все жорстко: не встигаєш, не можеш чи не хочеш — до побачення! Якщо один раз «завалив» здачу уроку чи іспиту, то можеш за гроші купити перездачу… Але не більше одного разу.
Предметів багато, як в Україні – 7 у першому семестрі, та 11 – в другому! Списати ніхто тобі не дасть, хоча був виняток із одним хлопцем із Бразилії, який сховав «шпаргалку» в свою кепку… Прохання про оцінку чи «презенти» на адресу викладачів — марна справа, бо це кримінал і твоя персональна справа в разі ганебного факту буде зіпсована назавжди…
– Багато студентів працюють?
– У Канаді офіційно дітям дозволено працювати із 15 років, і це для них нормально — заробляти собі кишенькові, на подорожі чи банально на життя і освіту…
Я працюю в кав’ярні «Старбакс», і до студентів дуже лояльно ставляться працедавці – пропонують гнучкий графік. Роботи вдосталь, і все залежить від твого бажання та вільного часу. Мінімальна оплата за годину у провінції Британська Колумбія, де я навчаюсь, 11,35 канадських доларів чи 223 гривні по курсу… Тепер я при грошах і улюбленій каві, бо варю собі суперовий «Флет Вайт». З часом тобі піднімають платню, якщо ти добре робиш свою справу. Серед моїх одногрупників працюють десь 10% студентів і переважно на вихідні чи канікули.
– Наших там багато?
– Українців нині по всьому світу вдосталь! А ми у Ванкувері збираємось в українському клубі – спілкуємось, обмінюємось думками, рецептами, влаштовуємо пікніки, спільні акції, як на День вишиванки чи День Незалежності… Та, звісно, ностальгуємо за Україною!
Я вступала в Канаду через канадську освітню організацію O.W.L. Open World Learning, офіс якої знаходиться у Вінниці. Мені допомогли обрати вуз та програму, повністю супроводжували процес подачі документів та відкриття візи. До речі, в цьому навчальному році O.W.L. буде проводити у Вінниці для старшокласників конкурс, переможці якого зможуть поїхати на місяць до Канади вивчати англійську мову. Так що не втрачайте шансу!
– Як ти вважаєш, чого бракує нашим школам?
– По-перше, більше свободи учням в плані дебатів, цивілізованих суперечок і відстоювання своєї думки публічно. По-друге, в західному світі та освіті 100% табу на плагіат! Тобто ти абсолютно не можеш «передирати» чужі думки та висловлювання. А в кінці своєї наукової праці чи реферату має бути перелік посилань на першоджерела зі сторінками передруків, і це обов’язково… Також я була вражена культурою спілкування на рівні викладач – студент, коли абсолютно неможливі підвищення голосу, образи чи зверхнє ставлення. Думаю, ця риса відображає загалом культуру в країні. А українців у Канаді люблять за працьовитість, за відданість традиціям. І не забувайте, що ми одні із засновників цієї країни!
Так все вірно підмічено….Приємно,що УКРАІНЦІВ У КАНАДІ ДУЖЕЕЕ БАГАТО!!!!
Зате в Україні меншає з кожним роком, а залишається різне бидло, люмпени, вата, діти та пенсіонери.