У ці вирішальні для України дні ми все частіше вдивляємося в минуле, шукаючи там відповіді для майбутнього. Ми шукаємо опертя. І серед багатьох величних постатей нашої історії одна фігура стоїть осібно — Іван Богун.
Чому саме він? Бо Богун — це не просто про шаблю і відвагу. Це про характер. Це про вміння сказати «ні», коли всі навколо кажуть «так» заради вигоди чи страху. Це він не схилив голову перед московським царем у Переяславі, розкусивши сутність імперії ще 370 років тому.
А згадаймо його чин під Берестечком. Це був один із найтрагічніших моментів нашої історії: союзники зрадили, гетьмана немає, військо в оточенні. Здавалось, це кінець. Але Богун не запанікував. Узявши на себе тягар відповідальності, він організував легендарну переправу через болота. Він вивів козаків із смертельної пастки, врятувавши цвіт нації від повного знищення.
Справжня еліта — це ті, хто в хаосі знаходять шлях і бережуть життя своїх людей, а не власну шкуру.
Сьогодні питання такої еліти стоїть надзвичайно гостро. Нам потрібні не просто політики, а провідники з тим самим козацьким духом.
Пророчі рядки Євгенії Лещук звучать сьогодні як молитва:
«Пошли нам, Боже, нині Богунів,
Щоб вберегли омріяну Державу,
Щоб виростили лицарських синів,
Щоб воскресили розіп’яту Славу…»
Нам потрібні ті, для кого Україна — це не бізнес-проект і не сходинка кар’єри. Ті, хто не попливе за течією і не подасть руки ворогу.
«Пошли нам, Боже, вірних Богунів
Козацької Душі, снаги і вроди,
Щоб в них була опора наших днів.
А стрій Козацький не лишень для моди…
Щоб Україна нам була Свята,
Щоб не подали юді і москалю руку!
Пошли нам, Боже, нині Богунів.»
Вірю, що ці нові Богуни вже серед нас.
Вони в окопах, вони тримають небо, вони гартують нову українську еліту прямо зараз.
Слава Україні! Героям Слава!
Володимир Воловодюк
Портрет Івана Богуна української художниці Наталії Павлусенка
