Навіть провели пікет із вимогою повернути у школу учителя історії, який вдарив учня, який його провокував.

Скандал, що навесні струсонув батьківські чати та поставив під сумнів межі педагогічної етики, отримав непомітний, але символічний фінал у залі Вінницького міського суду. Вчителя історії Сергія Яновця, який вдарив десятикласника під час уроку, визнано винним. Та, попри бурхливу публічну реакцію, справа завершилася примиренням.

Фінал у суді: примирення, визнання та рік пробаційного нагляду

Суд затвердив угоду між педагогом та родиною потерпілого учня — Володимира Б.

Сергій Яновець повністю визнав провину за ч. 2 ст. 126 ККУ — умисний удар, який завдав фізичного болю.

Ще у вересні обидві сторони заявили: претензій немає. Учитель вибачився, відшкодував моральну та матеріальну шкоду, а родина підтвердила, що конфлікт вичерпано.

Рішення суду — один рік пробаційного нагляду.

Це не тюрма, але й не формальність: Яновець має регулярно відмічатися, не може без дозволу покидати країну, зобов’язаний повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Крім того, він сплатить 5348 грн судових витрат за проведену експертизу.

Як усе почалося: урок історії, смартфон і зрив дорослого

Події, що стали приводом для кримінального провадження, розгорнулися 1 квітня 2025 року у 10-Б класі Вінницько-Хутірського ліцею.

Тоді ми вже писали, що конфлікт спалахнув через смартфон, яким учень користувався під час уроку, попри зауваження педагога.

Емоції вчителя стрімко вийшли з-під контролю. На відео, яке миттєво потрапило до соцмереж, чутно лайку та погрози, а згодом — видно і сам удар по голові підлітка. Яновець додав фразу, яка стала крилатою: «Добре, що не кулаком».

Кадри поширилися з шаленою швидкістю. Обурення, коментарі, розбори фрагментів відео — мережа вибухнула.

Реакція влади та школи

Поліція відкрила кримінальне провадження.

Департамент освіти негайно відсторонив учителя на час розслідування.

У самому ліцеї — шок і розгубленість. Адміністрація водночас і визнавала неприпустимість поведінки педагога, і намагалася пояснити, що Яновець — досвідчений учитель вищої категорії, який працював у закладі з 2018 року, і за ним ніколи не було подібних випадків.

«Учень спровокував, але ми не виправдовуємо педагога. Це вперше. Ми знаємо його як фахівця з авторитетом», — заявили в адміністрації.

Суспільний вибух: два табори, два світи

Цей інцидент виявився ширшим за один урок історії — він оголив конфлікт поколінь і кризу в освіті, про яку роками говорили пошепки.

Вінничани розділилися на два табори:

  1. «Насилля не має виправдань».

Батьки та активісти наголошували: навіть якщо учень порушив дисципліну, жоден педагог не має права піднімати руку на дитину.

  1. «Діти безкарні — вчителі беззахисні».

Прихильники Яновця говорили про постійну провокаційну поведінку окремих учнів, зокрема і потерпілого. Батьки та учні підколювали, що це була змова так виживати вимогливих учителів групою учнів, зокрема учителя історії.

І ці провокації в кожному класі нового покоління учнів, без обмежень, провокують емоційне вигорання вчителів та відсутність реальних важелів дисципліни.

Риторика в соцмережах доходила до крайнощів. Підтримка вчителя вилилася навіть у мітинг батьків та учнів, які вимагали не карати історика, переконуючи, що саме його довели до зриву.

Що залишилося після рішення суду

Суд поставив крапку, але суспільна дискусія триває.

Ця історія — про більше, ніж один ляпас.

Вона про:

  • психологічне вигорання педагогів,
  • відсутність ефективних інструментів дисципліни,
  • взаємні провокації,
  • брак поваги — з обох сторін шкільної парти.

Сергій Яновець повернув собі свободу — хоча й обмежену.

А система освіти — вкотре отримала сигнал, який ігнорувати небезпечно.

Андрій Власенко