У столичній студії збирається невелика команда — камери, мікрофони, тиша перед записом. Сергій Жадан — військовий, поет і музикант — бере до рук аркуш і читає вірш Миколи Бажана. Його голос заповнює простір: слова поета-футуриста, ім’я якого у 1930-х намагалися стерти, знову оживають.

Так народжується проєкт #нечитані_вірші. Ініціаторами стали компанія МХП та Благодійний фонд «МХП-Громаді». Мета — об’єднати українців навколо культури, повернувши голос забутим митцям Розстріляного відродження та дати їм нове звучання сьогодні.

Адже нині Україна бореться не лише за територію, а й за право зберегти культуру, мову та ідентичність. росія, як і у 1930-х, нищить музеї, бомбить театри, вбиває митців. У відповідь українці повертаються до витоків — щоб вистояти й зберегти себе.

Як усе починалося

Підготовка до запуску проєкту триває кілька місяців спільно з командою видання «Українська правда». Це була справжня дослідницька експедиція у минуле української культури — те, яке намагалася знищити радянська влада. Команда шукає тексти, які десятиліттями залишалися в архівах або вийшли обмеженим тиражем, а подекуди збереглися лише у спогадах та приватних колекціях.

Виокремити імена поетів і сформувати добірку текстів допомогли експерти та експертки у сфері літературознавства — Євген Стасіневич, Ростислав Семків, Михайло Назаренко, Богдана Романцова, Мустафа Аметов та Сергій Жадан. Завдяки їхній участі проєкт набуває глибини й автентичності.

До створення #нечитаних_віршів долучилися організації, які щодня бережуть українську культуру. «Інститут розвитку кримськотатарської мови», видавництва «Смолоскип» і «Маґура», громадська організація Kitap Qalesi (зокрема менеджерка Джеміле Аблякімова), а також родини Миколи Бажана та Наталії Забіли допомогли віднайти та відновити рідкісні тексти.

Величезну роль відіграли музеї, бібліотеки, приватні колекції та всі, хто роками зберігає українське слово. Окремо команда висловлює вдячність Ярині Цимбал — дослідниці, чиї багаторічні напрацювання стали орієнтиром у відновленні голосів Розстріляного відродження.

Вони допомогли сформувати добірку творів Майка Йогансена, Лади Могилянської, Амді Гірайбая, Леоніда Чернова, Наталі Забіли та інших митців, яких радянська влада намагалася стерти з історії.

Коли тексти були відібрані, розпочався запис серії подкастів.

До проєкту долучилися десятки відомих українців: актори Ахтем Сеітаблаєв, Андрій Ісаєнко, телеведуча Даша Трегубова, журналіст Андрій Куликов, головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва, акторка Віталіна Біблів, співзасновник музичної премії YUNA Павло Шилько, волонтерка Тата Кеплер та директор Фонду «МХП-Громаді» Олександр Пахолюк.

Їхні голоси повернули поетам те, чого їх позбавили — право бути почутими.

Відтак на сайті «Української правди» за підтримки Благодійного фонду «МХП-Громаді» з’явився спеціальний лендинг #нечитані_вірші із повною інформацією про проєкт та подкастами, що дозволив кожному слухати та читати вірші Розстріляного відродження й долучитися до відродження української культури. Паралельно команда проєкту запустила культурний флешмоб #нечитані_вірші, щоб кожен українець міг стати голосом ініціативи.

Флешмоб як культурний рух

Лютий 2025-го. Першими до флешмобу #нечитані_вірші долучилися троє школярок із села Буди на Вінниччині.

Далі проєкт шириться іншими українськими містами та селами. Сотні українців почали записувати власні читання забутих віршів. Завдяки органічному поширенню проєкт набув справжнього вірусного ефекту.

До флешмобу долучилися військові, ветерани, школярі, вчителі та понад 40 відомих українців — серед них ONUKA, Олена Тополя, Ахтем Сеітаблаєв, Сергій Жадан, Олена Кравець, Дмитро Кулеба та лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Усі вони безкоштовно підтримали ініціативу, перетворивши її на приклад єдності й спільної дії. Перед командою стояло завдання — перетворити пам’ять на дію. Тому основним фокусом для комунікації обрали UGC (контент, створений користувачами): кожен міг стати носієм ідеї — читати, записувати та поширювати вірші. Такий підхід допоміг подолати головний виклик: перекласти складну історичну тему у зрозумілий, живий формат, який відгукнувся мільйонам.

Культура, яка об’єднує

Березень 2025. Проєкт #нечитані_вірші вийшов за межі мистецької ініціативи й перетворюється на рух, який об’єднує людей через культуру. Записи віршів з’явилися на популярних платформах MEGOGO, YouTube, Spotify, Apple Podcast, де тисячі слухачів могли вперше почути голоси поетів Розстріляного відродження у виконанні сучасних українських зірок.

До ініціативи долучаються благодійні організації та бізнеси — Zagoriy Foundation, Фонд Східна Європа та компанія Farmak. Вони підтримують ідею збереження та популяризації української літературної спадщини.

Квітень 2025-го. Київ. Повна зала, софіти, музика. На сцені — церемонія національної музичної премії YUNA. У перших рядах десятки відомих українських артистів, телеведучих і діячів культури. Раптом світло гасне — на екрані з’являються кадри з відео #нечитані_вірші. Лунали рядки з вірша Наталі Забіли у виконанні ONUKA, яка одна із перших підтримала флешмоб. У залі стає тихо.

Травень-липень 2025 року. У шести офісах компанії МХП — від Черкас до Тернополя — з’явилися інтерактивні локації #нечитані_вірші.

Кожен співробітник міг прочитати поезію Розстріляного відродження, поділитися власними враженнями та самостійно записати відео чи аудіо.

До флешмобу долучилися понад 100 працівників МХП, а комунікаційна кампанія охопила 15 внутрішніх Telegram-каналів із сумарною аудиторією понад 100 000 людей. Рівень залученості склав 1,97% — майже вдвічі перевищуючи середній показник для корпоративних комунікацій.

Проєкт ціннісно об’єднав співробітників із різних підприємств компанії. Вони стали дотичним до збереження та відновлення українського.

Серпень 2025, Луцьк. На міжнародному літературному фестивалі «Фронтера» відвідувачі зупинилися біля інтерактивної зони #нечитані_вірші». На столі — старовинна друкарська машинка, поруч книги авторів Розстріляного відродження. Люди брали аркуші, читали уголос поезії, записували короткі відео, ділилися ними в соцмережах.

Цифри, охоплення та культурний вплив

#нечитані_вірші стали не просто проєктом, а культурним рухом. Ініціатива об’єднала військових, ветеранів, митців, освітян, журналістів, школярів — людей з різних куточків країни. Це стало проривом — доказом того, що культура може бути опорою у найтемніші часи.

Медійні результати підтвердили: українці потребують таких проєктів. #нечитані_вірші охопили понад 13 мільйонів людей — умовно, кожен третій українець почув про ініціативу.

У соцмережах користувачі створили понад 500 публікацій, а медіа опублікували понад 200 матеріалів про проєкт.

Проєкт показав: навіть у час війни культура говорить голосніше, ніж будь-коли. І завдання кожного з нас — зробити так, щоб ці голоси більше ніколи не стали нечитаними.