І те не найгірше, що світла нема,
Сльотава погода… Не зимна зима.
Уродин-народження – не святкувати,
Бо ж як? – Горя-лиха в країні багато…
Оте горе-лихо – то глумне нещастя –
Ненаситно здичене кодлисько – раша,
Яка приповзла у наш простір укотре…
Підтримує… хто в світі хижого монстра?
І чи допоможе в біді валідол?
Не зникне із пам’яті ницість потвор!
Зупинять потворисько мужні герої?
Планета для кодла того – всюдна «троя»,
То ж в стрій – до героїв!
Мою Україну трощать твань-сhорти,
Яким би відтяти і роги, й хвости –
І гнати б ту пОгань всім людом, всім світом…
І злине на землю проміння привітне:
Що сонечком-сонцем для людного світу!
Уродин-народження – не святкувати,
Бо ж як? – Горя-лиха в країні багато…
Років додалось… Ген – ключем в сизу даль…
Минулося б горе – минеться й печаль…
Ол. Віт.
