Радянське кіно десятиліттями подавалося як “оригінальне” й “самобутнє”. Та реальність виявилася куди прозаїчнішою: знакові стрічки, на яких виросло кілька поколінь українців, насправді були добре завуальованими копіями західних фільмів. Найгучніший приклад – культова новорічна “Іронія долі, або З легкою парою”, яка фактично повторює сюжет американської стрічки Біллі Вайлдер The Apartment (“Квартира”) 1960 року.

Це розслідування зробив ОБОЗ.

Відомо, що радянська “Іронія долі” 1975 року нібито знята за п’єсою Рязанова та Брагінського 1969-го. Але за дев’ять років до того в США вийшла “Квартира” – фільм, який отримав п’ять “Оскарів” і був проголошений найкращим різдвяним фільмом усіх часів. Його основна сюжетна лінія повторює рязановську комедію до такої міри, що розбіжності виглядають лише косметично.

У “Квартирі” скромний клерк Бад Бакстер здає свою квартиру керівникам компанії для романів на стороні. Він закохується в ліфтерку Френ – проте вона зустрічається з директором фірми, а його відшиває. Напередодні Різдва Бад повертається додому і знаходить Френ у своїй квартирі без свідомості. Далі події розгортаються виключно у стінах тієї ж квартири: вечері, розмови, карти, буденні турботи й поступове зближення героїв.

У “Іронії долі” маємо майже те саме, але з радянський “вайбом”: сором’язливий та невпевнений герой, святкова ніч, чужа квартира, випадкова зустріч, “третій зайвий” у вигляді Іполіта, подарунки, сцени в одній локації – і фінал, де герої зрештою об’єднуються.