Реформа спрямована на посилення тиску на отримувачів допомоги з метою їх працевлаштування. Для цього значно посилюються санкції за порушення обов’язків і пропуск зустрічей у центрі зайнятості. Також у законі закріплюється пріоритет працевлаштування над проходженням навчання.
Водночас суттєвих бюджетних заощаджень реформа не передбачає. Проте у Міністерстві праці наголошують, що економія виникає через інтеграцію людей на ринок праці та зменшення кількості отримувачів допомоги. Раніше керівний блок Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС) висловив сподівання, що економія може скласти мільярди.
Очікується, що після схвалення Бундестагом закон набуде чинності з 1 липня наступного року. Однак це питання вважається невизначеним. Федеральне агентство з праці попередило, що для технічної реалізації знадобиться більше часу.
Станом на листопад 2025 року “бюргергельд”, тобто допомогу, яку надають тим, хто шукає роботу, отримували близько 5,2 млн осіб, з них майже 1,4 млн – діти до 15 років. Федеральний уряд наразі витрачає понад 50 мільярдів євро на щомісячну допомогу, яка становить до 563 євро, витрати на оренду житла та опалення, а також на допоміжні заходи та адміністративні витрати.
Ключовий елемент реформи – різке посилення санкцій. Ті, хто відмовляється від прийнятної роботи, яка могла б припинити потребу в допомозі, можуть втратити виплати на строк до двох місяців.
За інші порушення передбачено негайне скорочення виплат на 30% на три місяці. У разі багаторазового пропуску зустрічей у центрі зайнятості можливе повне припинення допомоги, включно з оплатою оренди житла.
Нагадаємо, що прописка в Німеччині (Anmeldung) обов’язкова для всіх, хто переїжджає. Така реєстрація відкриває доступ до медичного обслуговування, соціальних виплат і більшості держпослуг.
