Свята великомучениця Анастасія Узорішителька († бл. 304) постраждала за Христа за часів гонінь імператора Діоклетіана. Вона народилася в Римі в родині сенатора-язичника, а християнське виховання отримала від матері та святого Хрисогона.
Примусово видана заміж за язичника, свята зберегла чистоту й таємно служила ув’язненим християнам: лікувала, годувала, перев’язувала рани й утішала стражденних. Після смерті чоловіка вона використала спадок на допомогу нужденним.
Свята Анастасія йшла за своїм учителем Хрисогоном до Аквілеї, де він прийняв мученицьку смерть. Вона зміцнювала у вірі інших мучеників, зокрема святих Агапію, Хіонію та Ірину. За сповідання Христа Анастасію ув’язнили й привели до імператора. Вона відмовилася принести жертву ідолам і обрала шлях страждання за Христа. Після численних мук святу стратили, розтягнувши над багаттям. Її тіло залишилося неушкодженим.
