Ми введемо 200 млн наших солдатів у Сибір рф, зробимо референдум і все буде Китай! Як і був! — кажуть китайці в приватних розмовах.

Тут би нам, українцям, вистояти, а ми про це далеке говоримо, — заперечите мені.

Але хочете — вірте, хочете — ні, ця таємна гра вже розіграна. І на Небесах, і на Землі. Бо Бог є. І всі знають: закон бумеранга ще ніхто не відміняв. Закон Всесвіту такий: маєш все спокутувати сповна. Це за законами Небес.

За мирськими — того, хто блефував, просто виводять із гри.

Ми почули нову стратегію США — театр воєнних дій переноситься у Тихоокеанський регіон. Примарно, незрозуміло? Спробую пояснити просто: це означає, що яким би не був цей «мирний план» хе… і ще хе… для України і ерефія потирала руки — для неї кошмар, а не перемога лише розпочинається…

Принаймні для путлера точно! США хочуть погасити наше полум’я війни, бо там у них розгоряється їхнє — війна з Китаєм. І для них перетягти на свій бік рф — по- доброму чи по-поганому — надважливе завдання. Але ж вже путін побіцяв дружбу навіки з Китаєм? То що тоді?

Скільки вдасться сидіти на шпагаті цьому мерзенному ботексному діду? Недовго. Бо ні у Китаї, ні у США цього не потерплять. Чому?

Гра нових років така — Китай проти США. Місце зіткнення — Тайвань… Просто прошу вас на мить перевести погляд не до західних, а східних кордонів рф. Туди, де США бачать найбільшу загрозу для них.

Всі чітко розуміють: з ким буде рф, не ці маразматики із Кремля, а її земля і родовища — той стане переможцем.

Або Китай, або США!

Тому така незрозуміла зараз нам політика США щодо України. Бо їм потрібно терміново, правдами і неправдами припинити війну рф з Україною для того, щоб вивести її з-під санкційного списку і затягти бажаючих заробляти російських олігархів у спільні проєкти. Це їхня кровна зацікавленість! А це означає — спочатку золотим тільцем заманити до себе. Не вийде — захопити війною! Та як завгодно, лише не віддати Китаю.

І більше ніколи ні США, ні Китай не дозволять росії бути самостійним гравцем. Може, вони ще цього не зрозуміли, але так буде.

Тільки так: або ти граєш у команді США, або Китаю. Але якщо в команді Китаю — то поразка США. А далі і вся Європа і ми, до речі, стаємо азійськими провінціями… Як і рф…

Тому США має намір негайно витягти рф із впливу Китаю. І запропонувати для рф спільні бізнес-проєкти. І у цьому, стає очевидним, зацікавлена половина бізнес-кіл рф. Бо ж для чого їм світова ізоляція без досягнень обіцяних путіністами планів — Україна за три дні і Європа невдовзі? А далі ще треба вступати у війну як союзник Китаю! Із США…

Але є ще там інша половина — яструби із путіним на чолі. Які де-факто, що б там не казали, за продовження цієї війни, бо ж інакше — їхня фізична смерть! А не буде їх — не буде укладеного путлером союзу з Китаєм. Навіки! Тому ви розумієте, чому так Китай не хоче реального миру?

Давайте тепер проаналізуємо, а яка ж політика Китаю щодо рф?

Щоб вона і далі вела війну в Україні та Європі. Чим більше загрузне, тим легше буде зробити повним васалом. І навіть санкції — на руку. Буде все скуповуватись задешево.

І в планах майбутньої війни Китаю зі США — зацікавленість у війні рф з Україною та і Європою — це другий фронт. Класика жанру: НАТО має тримати частину своїх сил на західному кордоні. Тобто у Європі. І цим послабить США.

Але якими б не були домовленості, кінцева мета Китаю одна — заселити землю рф до Уралу, яку вони вважають ДОСІ окупованою росімперією, китайцями. Тому і кажуть приватно китайці так: ми заведемо 200 млн своїх солдатів на землі Сибіру і російські наташі стануть обслуговувати наших солдатів. І з таким же референдумом, який провела рф на окупованих територіях України. Бо ж вони показали приклад — так можна!

Я ще раз хочу повторити те, що було фактом у Китаї не так давно: у воєнній доктрині розглядалась росія як ворог, що захопив територію Китаю, яку потрібно повернути «великим походом».

І раптом — дружба навіки?

Деякі джерела вказують, що пу так прямо і сказали: валіть із територій до Уралу — по-доброму. Завойовуйте Європу, як мрієте. А ми тихо допоможемо. Явно ще не можемо. Бо ми фабрика, а вони найбільший споживач. А в Азії будемо господарями ми. І найбільша у світі фабрика (Китай) потребує найбільших ресурсів (Сибіру).

А вони якраз є на загарбаних вами у нас територіях. Тому — звільняйте нам Азію і валіть на Європу.

Якщо стратегічно мислити, то валити з них рашці рано чи пізно доведеться. Бо ж це остання імперія на землі.

А велика світова війна за її азійські території розпочалась по-тихому ще тоді, коли Китай зняв заборону на народження другої дитини. А це означає, що ми побачимо невдовзі вдвічі більший Китай.

І куди діти ці мільярди? Саме туди — від Владивостока до Уралу! Дружба ж із сусідом кордонів не має — на прикладі України рф явно це продемонструвала…

Щоб не заходити у джунглі світової політики, робимо висновок: є дві наддержави, які за жодних обставин не допустять, щоб рф стала НЕ ЇХНІМ союзником. І вони це будуть робити різними способами — від пряника до кнута, тобто війни.

Тому наступні етапи для рф від США, поки що наддержави — бізнес, під крилом США і ніяких китайців. Але і воєн рф також. Бо ж для чого вже їм санкції? Якщо це спрацює і цей союз стане міцнішим — буде мир і тиха експансія китайців у рф — наташі «по любві» обслуговуватимуть китайців.

Або ж союз із Китаєм і війна проти США… Уже до останнього росіянина…

Бо ж зрозуміло, що США робитимуть усе, щоб не дати найбільшій фабриці світу – Китаю здобути найбільший ресурсний потенціал рф — однієї шостої суші Землі.

Тому лінія фронту років так через п’ять чи десять може пролягти десь посередині Сибіру. І це буде війна, якої ще світ не бачив… Але її побачать кровожадні рашисти!

А що Україні?

Нам потрібно в цій пекельній кухні, що вже формується, пройти між крапель! І разом із Європою створювати негайно такий надійний і міцний воєнно-економічний кулак, щоб реагувати на будь-які результати вже не цієї, а тієї війни. Або навпаки — мирного процвітання.

Ми вже на карті світу! Сильні! Вольові! Із боєздатною армією. Нехай виснаженою, але міцною! І нашу війну треба зупиняти. Дай, Боже, справедливим миром. А перемога буде, тільки пізніше… Її принесе бумеранг історії.

Бо такого союзника захочуть мати при такому розкладі усі! Але не щоб воювати, а стояти на сторожі і показувати: поткнетесь — буде … далі самі продовжуйте в силу своєї вихованості. Але нам треба зараз головне — зберегти кулак єдності народу і держави! В Монако виїхали зайди — нам треба відстояти Україну.

Дай, Боже, мирного для України Нового року!

Тетяна Редько