25/12/2025 Автор Автор

Наприкінці 2025 року Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт №10392 «Про академічну доброчесність».

Це перший окремий закон, який формує єдині комплексні правила академічної доброчесності для всієї системи освіти й науки — від шкільних програм до присудження наукових ступенів та вчених звань.

До цього норми про доброчесність існували, але були розкидані між різними актами — законами («Про освіту», «Про вищу освіту»), внутрішніми положеннями університетів, підзаконними нормативними актами НАЗЯВО.

Відповідальність була формально, але виглядала як мозаїка з різними процедурами та великою кількістю лазівок для затягування процесів.

Тепер правила уніфіковані, структуровані та зведені в один закон. Це суттєво ускладнює можливість «поховати» кейс плагіату або роками не доводити його до фінального рішення.

І саме тому ухвалення закону — погана новина для ректорки ВНМУ ім. М. І. Пирогова Вікторії Петрушенко, щодо дисертації якої НАЗЯВО вже отримало скаргу, але розгляд був зупинений адвокатами Петрушенко у Верховному Суді.

Навіщо ухвалювали закон

Закон №10392 спрямований на:

• підвищення якості освіти та науки;
• боротьбу з академічним шахрайством і корупцією;
• створення чітких правил присудження наукових ступенів;
• відновлення довіри до наукових результатів;
• уніфікацію відповідальності за порушення.

Цінності, закріплені в законі

У законі вперше системно зафіксовано базові принципи академічної етики:

• чесність;
• довіра;
• повага до авторства та гідності;
• справедливість;
• відповідальність;
• стійкість;
• принциповість.

Ці цінності мають правовий статус і тягнуть наслідки, а не залишаються деклараціями «на папері».

Перелік порушень (чітко визначений у законі)

• академічний плагіат;
• самоплагіат (у певних випадках — попередження);
• відчуження / присвоєння авторства;
• фабрикація даних;
• фальсифікація результатів;
• створення робіт «на замовлення» / реклама таких послуг;
• несамостійне виконання завдань, недозволена допомога;
• недоброчесне оцінювання;
• академічний саботаж;
• схиляння до порушень;
• інституційні порушення університету (коли система не реагує на факти порушень).

Раніше це було в уривках різних регламентів, тепер — кодифіковано в одному законі.

ШІ, штучні тексти та академічні роботи

Закон реагує на нові реалії.

МОН прямо зазначає:

ШІ можна застосовувати, але лише відкрито та з декларуванням.

Приховане використання ChatGPT чи інших моделей у дисертаціях/роботах = порушення доброчесності.

Хто та за що відповідає

Для студентів:

• повторне виконання/перездача роботи;
• можливе позбавлення стипендії;
• відрахування, навіть якщо порушення виявили пізніше.
• Для викладачів, науковців і керівництва:
• попередження або догана;
• обмеження участі в грантах і конкурсах;
• позбавлення наукового ступеня/звання;
• звільнення у разі серйозних або повторних порушень.

Для університетів:

• обов’язкові механізми доброчесності (кодекс, комісія, процедури);
• врахування цього критерію під час акредитації;
• ризики для акредитації/ліцензії при системній бездіяльності.

Тепер реагування на плагіат — не добра воля ректора чи кафедри, а прямий обов’язок системи.

Про це повідомляє один із місцевих чатів.

В законі є один недолік – наукові праці перевірятиме НАЗЯВО   захист яких відбувся до 2014 року.

Але якщо особа претендує на адміністративну посаду, то одразу ж, щоб допустили до конкурсу.