1 січня виповнилося 66 років Ярославові Грицаку – одному з найвідоміших українських істориків, науковцю, публічному інтелектуалу, доктору історичних наук, професору Українського Католицького Університету
(https://www.facebook.com/hrytsak.yaroslav).
“Американці вважали нас сиром у мишоловці для російського щура, а Україна сама виявилась левом. Україна тепер буде завжди асоціюватися зі свободою. Із великим бажанням свободи і вільним життям. Це як ідея Давида і Голіафа. Україна не є аж такою великою спільнотою. Але вона тримає удар страшнішого і сильнішого суперника і перемагає його.”, – Ярослав Грицак.
“Сьогодні в Україні не так багато людей, чиї думки так важать для суспільства і, саме завдяки своїй вазі, – миттєво розлітаються по всіх медіа. За всі роки незалежності Ярослав Грицак ніколи не загравав із жодною владою, у ньому не було ані крихти того, що прийнято вважати кон’юнктурою.”, – @Укрінформ
“Історичний внесок: пан Yaroslav Hrytsak задонатив 562 379 грн на поточні потреби армії! Професор Грицак зі своєю книгою “Подолати минуле: глобальна історія України” став лауреатом премії польської фундації ім. Юзефа Тішнера. Усю фінансову винагороду в розмірі 50 000 злотих він вирішив вкласти в компетентну допомогу війську. А перед цим історик задонатив ще 100 000 гривень з гонорарів за книгу та публічні виступи.”, – Благодійний фонд “Повернись живим”.
“Ярослав Грицак – історик, який провокує мислити.”, – каже Галина Терещук, журналістка Радіо “Свобода”.
У 2024 р. Ярослава Грицака обрали членом Європейської академії наук і мистецтв, яка об’єднує понад 2000 видатних учених і практиків з усієї Європи, серед яких 32 лауреати Нобелівської премії. Також у 2024 р. Ярослав Грицак отримав польську премію ім.Ю.Тішнера за книгу “Україна. Вирватись з минулого” – про історію України від хрещення Руси до повномасштабного російського вторгнення 2022 р.
Народився Ярослав Грицак на Львівщині. Закінчив Львівський державний університет ім. І.Франка. У 1996-2009 рр. був запрошеним професором у Колумбійському університеті і Центрально-Європейському університеті в Будапешті.
Має понад 500 наукових публікацій на історичну тематику.
Декілька цитат різних років з інтерв’ю Ярослава Грицака:
“Україна є не лише питанням безпеки Європи. Вона є ще нагодою, якою Європі гріх було не скористатися.”.
“Колядки – це наші бойові пісні. Наші вороги колядок не співають. Путін зараз як ніколи сильний. Так само, як і цар Ірод. А з вершин сили і слави є лише один шлях – додолу. Тому колядуймо.”.
“Українська культура – це культура майбутнього. Вона обов’язково буде блискучою. У неї великі шанси зараз. Генії повинні мати певну атмосферу, щоби вони мали можливість “вибухнути”. Часто сплеск культури пов’язаний із війною. Україна має всі можливості стати центральноєвропейським тигром.”.
“Російська культура – це красива вітрина. Усі бачать лише одну сторону Достоєвського, але не бачать іншу. Бо треба бути поляком, литовцем або українцем, щоби показати токсичність того ж Достоєвського. Француз чи німець цього не зрозуміє.”.
“Націю єднає не національна ідея, а щоденний досвід життя. Як перемоги, так і поразки. Це дуже важливо: поразки також єднають. Голодомор має такий ефект, бо це виразно національна трагедія. І перемоги єднають. Всі на світі знають, що найважливіші – спортивні перемоги. Або Євробачення. Коли Оксана Баюл перемогла на Олімпійських іграх у 1994 р., коли піднесли прапор і грали гімн України це відразу стало символом спортивної перемоги.”.
“Путін не має шансу. Це тільки питання часу і ціни. Українська перемога дасть старт не лише новій Україні, а й новій Європі. Не тій, що зараз – комфортній, але сонній. А тій найкращій Європі, якою вже є Україна. Вже зараз треба говорити про перемогу, думати про перемогу і стратегувати перемогу, бо це дуже важливо – без стратегії ми не обійдемося.”.
“Європа – проза, Україна – це поезія.”, – цитував Ярослав Грицак американського дослідника, письменника, професора історії Йєльського університету Тімоті Снайдера.
Многая літа!
Підготовлено за матеріалами з відкритих джерел.
