Ця історія звучить гостро. Адже ворог, видимий і невидимий, не зупиняється. Люди намагаються не думати про завтрашній день, коли не вірять, що все можна змінити на краще. Але життя на останньому «позитиві» — це не про нас. Військові також потребують не лише волонтерської та медичної, але ще й реальної духовної підтримки. Це Закон Божий!
У Діяннях апостолів (16:16–40) описано подію, яка сталася в місті Филипи. Коли апостол Павло вигнав духа пророцтва з одержимої дівчини, її господарі втратили “екстрасенсорний” дохід і з помсти донесли владі. Двох апостолів публічно побили, кинули до в’язниці, закували ноги в колоди. Здавалося, система перемогла. Але замість нарікань і відчаю вони співали хвалу Богу. І в’язні слухали їх.
РАПТОВО стався сильний землетрус: двері в’язниці відчинилися, кайдани у всіх в’язнів впали. Вражений, вартовий запитав: «Що мені робити, щоб спастися?». Відповідь була: «Віруй в Господа Ісуса Христа — і врятуєшся ти і весь дім твій». Хвала в скорботі розриває ланцюги.
Багато років тому помирав вінницький лікар. Але він контролював страх, намагався посміхатися до кінця і постійно наспівував такі слова:
БОГ НАШ ІСУС ХРИСТОС СПАСИБІ ТОБІ!
ОТЕЦЬ І СИН І ДУХ СВЯТИЙ СЛАВА ТОБІ
Можливо, йому підспівували ангели. Доктор не злякався, не помер. Він здоровий та поруч рятуються інші. Справжня свобода починається зсередини. Творець звільняє не тільки нас, але і тих, хто поруч. Війна закінчиться тоді, коли об’єднаються українці. Один колишній товариш прикинувся дурнем: «Я не в темі». Егоїзм — бумеранг. Зневіра — поразка. А ти зроби хоча б один репост, хоча б один крок віри. Тільки не кажи, що від тебе нічого не залежить. Іншим передай — свій рід благословляй. Єдність — Бог!
ТВОРЕЦЬ ЗАХИЩАЄ ВІННИЦЮ. Ми єднаємося в молитві «Отче наш» під час ранкової хвилини мовчання, під час повітряної тривоги та при відключенні світла. Це не бубніння, а розуміння. Якщо не знаєш молитву, скажи просто: «Господи, помилуй нас в ім’я Ісуса Христа!». Представники інших віросповідань також моляться згідно з власною совістю та традицією. Що неможливо для людей — можливо для Бога. СПАСИТЕЛЬ сказав перемагати зло добром: «Віддайте кесареві кесареве, а Боже Богові» (Мт. 22:21). Отже, ми продовжуємо молитися за владу, країну, військо, кожну родину та дитину. Об’єднаються українці духовно — і з системним злом розбереться Всевишній! Тоді ворог розбитий, а перемога — за Правдою, за Людиною, за Україною!
НОВИЙ РІК — нове літочислення від Різдва Христового, усе раніше було «до нашої ери». Не про тимчасові календарні числа маємо сперечатися, а про життя вічне дбати. Нехай кожна повітряна тривога об’єднує нас не в страху, а в упевненості, що ворог уже переможений. Нехай кожне вимкнене світло нагадує нам: наш Світ — це Бог, а там, де Бог, темряви не буває.
Вітаю вас із Новим 2026 роком!
Вогонь Святого Духа нехай оберігає і спалює зло!
Наше єдине світло – це божественне переможне добро!
СВОБОДА БЕЗ КОДА.

Дуже сильні і правдиві слова.
Вони не про втечу від реальності, а про внутрішню силу, яка допомагає вистояти. Історія Павла і Сили — це жива відповідь на сьогоднішні події: коли здається,
що система перемогла, хвала Богові відкриває двері там, де людина вже не бачить виходу. Такі слова справді укріплюють і нагадують, що духовна боротьба не менш реальна, ніж фізична.
Ця стаття розповідає про свободу, що починається в серці людини, а не в зовнішніх обставинах. Про віру, здатну розірвати будь-які пута — навіть у темниці, і про молитву, яка переважає страх, морок і жах війни. Через біблійні образи та живі приклади сьогодення автор підкреслює: втрата віри веде до поразки, тоді як духовна єдність у Бозі відкриває шлях до перемоги. Коли українці стають єдиними духом, зло втрачає свою владу, а надія перетворюється на реальну силу дії.
Україна – це брати українці.
Окраіена – це «нічого не знаю – моя хата з краю» Все – по вірі. А ми хто?
Господи! В ім‘я Ісуса Христа обєднай нас в єдиній переможніц молитві, щоб ми були не ганебними «гоями». а Твоїми дітьми та істинними героями. Амінь.
Нехай Твоя ласка,Господи,буде над нами,бо ми надіємось на Тебе.
Своєю щирою любов’ю наповни кожен ранок,щоб нам блаженство й радість у житті пізнати.
Псалом 32:22; 89:14.
Ця стаття — про свободу, яка народжується не ззовні, а всередині людини. Про віру, що ламає кайдани навіть у тюрмі, і про молитву, яка сильніша за страх, темряву й війну. Через біблійний приклад і сучасні свідчення автор нагадує: зневіра — це поразка, а єдність у Бозі — шлях до перемоги. Коли українці об’єднуються духовно, зло втрачає силу, а надія стає дією.
У статті «Чудо в тюрмі» автор через біблійний приклад апостола Павла та сучасні життєві свідчення розкриває силу віри, молитви й духовної єдності в часи війни та випробувань. Наголошується, що справжня свобода починається зсередини людини, а хвала Богові й довіра до Нього здатні ламати «ланцюги» страху, зневіри та безнадії. Автор закликає до духовної консолідації українців, спільної молитви за країну,