У Парижі Європа, США та Україна продемонстрували єдність у питанні гарантій безпеки для Києва після війни з Росією. Союзники представили план, який включає довгострокову підтримку ЗСУ та можливе розміщення іноземних військ на території України після припинення вогню.

Про це повідомляє POLITICO. Під час зустрічі в Єлисейському палаці представники європейських країн, України та США заявили про готовність надати Україні надійні гарантії безпеки. За словами президента Франції Еммануеля Макрона, ці гарантії мають забезпечити, щоб будь-яка мирна угода з Росією не означала капітуляцію України та не створювала нових загроз у майбутньому.

Посланник США Стів Віткофф наголосив, що протоколи безпеки майже завершені, а Вашингтон підтримує ідею довготривалого миру. Він також відзначив роботу української сторони та президента Володимира Зеленського.

Які гарантії отримає Україна

Згідно з домовленостями так званої «коаліції охочих», план передбачає:

моніторинг режиму припинення вогню під керівництвом США;

довгострокову підтримку українських Сил оборони;

розміщення багатонаціональних сил під керівництвом європейських країн у разі досягнення мирної угоди;

обов’язкові зобов’язання щодо підтримки України у разі нової агресії з боку Росії.

Макрон зазначив, що йдеться про юридично зобов’язувальні гарантії безпеки.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що після припинення вогню Лондон і Париж готові створити військові бази та захищені об’єкти для зберігання озброєння і техніки. Франція, Велика Британія та Україна вже підписали окрему декларацію щодо цих зобов’язань.

За словами Макрона, багатонаціональні сили діятимуть на суші, в повітрі та на морі, а розміщуватимуться переважно в західних регіонах України, подалі від лінії фронту.

Хоча США брали участь у переговорах, остаточну декларацію підписали лише європейські союзники України. Раніше з проєкту документа було вилучено формулювання про прямі зобов’язання США щодо військової підтримки у разі нападу на міжнародні сили.

Президент Володимир Зеленський наголосив, що гарантії безпеки мають бути підкріплені рішеннями Конгресу США, і Україна розраховує на це.

Водночас не всі європейські країни готові направляти війська. Зокрема, Греція заявила, що не братиме участі у сухопутних силах, але не виключає допомоги в інших форматах, зокрема в морському спостереженні.

Ключовою умовою реалізації плану союзники називають досягнення припинення вогню. Лише після цього парламенти країн-учасниць ухвалюватимуть остаточні рішення щодо військової присутності та зобов’язань перед Україною.

Європейські лідери наголошують: нова система безпеки має гарантувати, що війна більше не повториться.

Нагадаємо, під час зустрічі «Коаліції охочих» у Парижі прем’єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні та глава уряду Польщі Дональд Туск заявили, що їхні країни не планують направляти військові контингенти на територію України. Водночас Італія наголосила на готовності підтримувати безпеку України дипломатичними інструментами та через тісну координацію з міжнародними партнерами, зокрема в межах напрацювання гарантій безпеки, натхнених статтею 5 НАТО.

Мелоні підкреслила, що участь держав у багатонаціональних силах буде добровільною та відбуватиметься з дотриманням національних конституційних процедур, а ключовою опорою системи безпеки залишатиметься українська армія. Водночас Польща, за словами Дональда Туска, зосередиться на логістичному та організаційному забезпеченні України і партнерів, які можуть розгорнути свої сили, та відіграватиме одну з провідних ролей у координації дій після завершення війни.