Валентин Мельницький
У Хмельницькому попрощалися із Валентином Мельницьким.
Чоловік захищав країну під час АТО\ООС. Згодом працював в охороні, займався ремонтами.
Після початку повномасштабного вторгнення повернувся до війська. Служив у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
Загинув 31 серпня 2025 року поблизу міста Часів Яр на Донеччині, коли намагався винести поранених побратимів з- під мінометного обстрілу.
Йому назавжди 37.
Валерій Шулега
Кам’янець-Подільська громада у скорботі провела в останню путь солдата Валерія Шулегу.
Валерій Шулега народився 8 лютого 1984 року. Помер 30 грудня у 41 рік.
Олег Данілін
Старокостянтинівська громада попрощалася із захисником Олегом Даніліним.
Олег народився 16 липня 1998 року. Загинув 5 січня 2025 року в Курській області.
Йому було 26 років. Поховали воїна у селі Лажева.
Павло Продажець
У Полонному попрощалися з військовим Павлом Продажцем.
Павло народився 25 січня 1976 року. Служив гранатометником у стрілецькому батальйоні.
Помер під час лікування, 1 січня 2026 року.
Євген Іванюк
Трагічне сповіщення надійшло у Сахновецьку громаду про загибель Євгена Іванюка.
Євген народився 26 січня 1994 року, був жителем Ліщанського старостинського округу Сахновецької громади. Мобілізований 17 січня 2025 року.
Служив стрільцем-помічником гранатометника 4 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини А4350.
Загинув внаслідок обстрілу поблизу Андріївки Волноваського району Донецької області 23 травня 2025 року. Ідентифікований за результатами ДНК-експертизи.
Віталій Касянчук
У Хмельницькому попрощалися з Віталієм Касянчуком, 1996 року народження. Віталія Касянчука мобілізували до війська восени 2025 року. Він проходив службу в лавах 3-ї окремої штурмової бригади.
Захисник загинув 27 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання на Луганщині. Йому було 29 років.
Руслан Бардар
Хмельницький попрощався із Русланом Бардаром, 1987 року народження. Захисник приєднався до лав ЗСУ в 2023 році. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій Галицькій бригаді та тримав оборону на Бахмутському напрямку.
Зв’язок із бійцем обірвався навесні 2024 року. Він зник безвісти через 12 днів після загибелі брата. Лише нещодавно стало відомо, що Руслан Бардар поліг 26 березня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.
У нього залишилися дружина та двоє маленьких діток.
Захисникові було 36 років.
Олександр Кучерявий
У Дунаєвецькій територіальній громаді повідомили про загибель Олександра Кучерявого.
Він народився 19 листопада 1981 року, був жителем села Січинці.
Олександр служив солдатом, навідником. Тривалий час він вважався зниклим безвісти.
Олександр Кучерявий загинув 19 липня 2024 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Прогрес Покровського району Донецької області. Він поліг під час штурму ворога.
Захисникові було 42 роки.
Олександр Шимчук
Крупецька сільська територіальна громада повідомила, що Олександр Шимчук, який із 6 березня 2024 року вважався зниклим безвісти, повернувся до рідної громади на вічний спочинок.
Захисника поховали в селі Крупець.
Ігор Благовісний
У Хмельницькому попрощалися з воїном Ігорем Благовісним.
Навчався у Харківському авіаційному інституті, який закінчив із відзнакою, був досвідченим фахівцем.
Ігор від початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Служив у складі 68-ї окремої єгерської бригади. Воїн помер 26 грудня 2025 року.
Йому було 50 років.
Євген Алексєєв
У Хмельницькому попрощалися із Євгеном Алексєєвим.
Чоловік долучився до лав Збройних сил України у жовтні 2023 року. Служив у 42-й окремій механізованій бригаді.
Із середини грудня 2025 року з воїном обірвався зв’язок. Згодом стало відомо, що 17 грудня він загинув на Дніпропетровському напрямку.
Євгену було 35 років.
Ігор Губський
Білогірська селищна рада повідомила, що 25 грудня 2025 року на Харківщині загинув Ігор Губський.
Він був жителем села Вікнини. Воїн поліг поблизу населеного пункту Приліпка під час виконання бойового завдання.
Михайло Міщук
Трагічна звістка надійшла до Теофіпольської громади. 20 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Орестопіль Синельниківського району Дніпропетровської області загинув Михайло Міщук.
Він був мешканцем села Василівка.
Андрій Харчук
Старокостянтинівська громада повідомила про загибель солдата Андрія Харчука.
Герой народився 10 грудня 1996 року. Загинув 27 грудня 2025 року поблизу населеного пункту Юрківка Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Вадим Тернопольський
Ярмолинецька громада попрощалася зі старшим сержантом поліції Вадимом Тернопольським.
Вадим Тернопольський народився 27 грудня 1980 року в селі Савинці.
Пройшов строкову службу у внутрішніх військах. Повернувшись додому, працював у службі охорони, разом з тим утвердився в бажанні долучитись до лав органів внутрішніх справ. Він вступив до школи міліції, а згодом майже чверть століття присвятив службі в правоохоронних органах.
З початком повномасштабної війни Вадим Тернопольський пішов захищати Україну у складі стрілецького батальйону. 27 грудня 2025 року Вадим зустрів свій 45-й день народження на бойових позиціях. А вже 29 грудня загинув. Це сталось внаслідок удару ворожого FPV-дрона на Покровському напрямку.
Вадиму навіки 45.
Сергій Комарницький
Кам’янець-Подільська громада у скорботі провела в останню путь молодшого сержанта Сергія Комарницького (12 квітня 1985 р. – 30 грудня 2025 р.).
Сергій народився 12 квітня 1985 року. Він віддав сили і здоров’я, боронячи державу, і пішов із життя, перебуваючи у відпустці з реабілітації.
Максим Сербінський
У селі Коричинці Вовковинецької територіальної громади, що на Деражнянщині, віддали шану Максиму Сербінському.
Свій останній бій захисник України прийняв 24 грудня 2025 року в районі населеного пункту Тихе Синельниківського району Дніпропетровської області.
Максиму Сербінському назавжди 28 років…
Андрій Ставінський
У Славуті попрощалися зі старшим солдатом 54-го окремого розвідувального батальйону Андрієм Леонтійовичем Ставінським.
Він народився у Славуті 12 жовтня 1982 року. У 2000 році Андрій пройшов строкову військову службу.
Займався підприємницькою діяльністю. У серпні 2014 року пішов на війну добровольцем – 128-ма окрема гірськоштурмова бригада. Це стало початком великого бойового шляху, який тривав понад десять років. Згодом служив у 54-му окремому розвідувальному батальйоні військової частини А2076.
Загиблий Герой брав участь у бойових діях під Дебальцевом, обороняв Сєвєродонецьк і Бахмут, пройшов пекло Бучі та Ізюма, виконував бойові завдання на Луганщині та Сумщині, на Куп’янському напрямку, поблизу Дружківки, на Курському напрямку. Окрім численних державних нагород, його вірність присязі була відзначена багатьма грамотами та подяками командування.
28 грудня 2025 року серце старшого солдата Андрія Ставінського, водія-навідника броньованої машини, зупинилося. Він загинув у Куп’янському районі Харківської області.
Йому назавжди 43 роки…
Володимир Наумов
Хмельничани провели в останню земну дорогу Володимира Наумова.
До лав Збройних сил України він долучився у травні 2025 року. Служив у складі 114-ї окремої бригади територіальної оборони.
23 грудня серце захисника зупинилося через хворобу.
Йому назавжди 46 років.
Артем Галкин
Хмельницький провів в останню путь захисника Артема Галкина, 1993 року народження.
Артем — хмельничанин. Йому був 31 рік. До повномасштабної війни працював ландшафтним дизайнером, згодом виїхав на заробітки до Чехії. Дізнавшись про вторгнення росії, повернувся в Україну та добровільно став до лав війська. Служив кулеметником у складі 36-го окремого стрілецького батальйону «Степові вовки». Воював на Харківщині та Донеччині, зазнав кількох контузій і поранення, після лікування знову повернувся на фронт.
У серпні 2024 року Артем зник безвісти під Вугледаром.
Воїн загинув 4 серпня 2024 року.
Йому був 31 рік.
Артур Томащук
У Хмельницькому попрощалися з Артуром Томащуком, 1991 року народження.
Артур був добровольцем. На захист країни став з перших днів повномасштабного вторгнення. Воював у лавах 19-го окремого стрілецького батальйону.
Воїн загинув 26 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання. Артуру було 34 роки.
