Впливовий республіканський сенатор Роджер Вікер, голова комітету збройних сил, виголосив промову на підтримку України — наступного дня після коментаря Дональда Трампа про те, що це Україна гальмує мирний процес.

Цей виступ варто послухати. Ось переклад його ключових тез українською:

“Ми живемо в небезпечний час. У світі багато гарячих точок — у нашій півкулі, в Європі, в Індо-Тихоокеанському регіоні. Але сьогодні я хочу нагадати своїм колегам: найнебезпечніше, що відбувається у світі зараз, — це війна Владіміра Путіна проти свободи та Заходу в Україні.

Протягом останнього року Путін насміхається з мирного процесу, постійно посилюючи свої атаки. Нещодавно він здійснив найбільшу повітряну атаку за весь час війни. Він неодноразово демонстрував, що не зацікавлений у мирних переговорах. Він за мир лише на словах, але його дії свідчать про протилежне.

Натомість за останні кілька тижнів США, Україна та наші європейські друзі об’єдналися навколо спільної переговорної позиції, що ґрунтується на кількох ключових принципах.

По-перше, Україну не можна змушувати відмовлятися від її суверенної території, яку вона нині контролює. По-друге, Путін не повинен досягти за столом переговорів того, чого йому не вдалося досягти на полі бою — а на полі бою він зазнав серйозних поразок. Також США мають відігравати постійну роль у гарантіях безпеки для України. Сенат повинен ратифікувати ці гарантії, якщо їх буде узгоджено. А до того часу українцям слід допомагати в боротьбі за їхню свободу.

Я віддаю належне президентові Трампу, президентові Зеленському та європейським лідерам за те, що вони об’єдналися в пошуках справедливого закінчення цієї жорстокої, неспровокованої війни. Я закликаю всіх у Вашингтоні, у Києві, у європейських столицях залишатися єдиними та пам’ятати, з ким ми маємо справу в особі Владіміра Путіна.

Путін був, є і завжди залишатиметься агентом КДБ. Це диктатор, на руках якого — десятиліття кровопролиття. Це найбільший злодій в історії світу, воєнний злочинець, який уже зараз мав би сидіти за ґратами. І, звісно, Путін — брехун. Коли він усміхається американським переговірникам і вдає з себе нашого друга, у нас немає жодних підстав усміхатися йому у відповідь чи довіряти — лише ставитись з обережністю та презирством.

Після чотирьох років війни Путін знає, що російська перемога не є неминучою. Все більше американців це бачать і розуміють. Опитування свідчать, що 70% американців не довіряють Путіну і не вірять, що він дотримуватиметься мирної угоди з Україною.

Він з того ж тіста, що й терористи в усьому світі. У нападах Путіна на цивільне населення ми бачимо паралелі з терористами ХАМАС. Путін викрав 20 тисяч українських дітей, багатьох із яких піддають “перевихованню”. У цих злочинах ми бачимо паралелі з Сі Цзіньпіном і його таборами “перевиховання” уйгурів.

Цей тиран, який прагне, щоб до нього ставилися як до рівного, має бути відомий за компанією своїх друзів. Куди в пошуках притулку втік сирійський диктатор Башар Асад? До Москви. Ніколасу Мадуро радили тікати з Венесуели, і якби він утік, куди б він подався? Прямо до Москви. І тепер, коли лідер Ірану розмірковує над своїми варіантами, куди б він міг поїхати в разі втечі? Єдине місце — Москва. Ось така компанія у Владіміра Путіна сьогодні.

Він навіть повторює риторику Адольфа Гітлера. Путін постійно говорить про так зване “визволення” російськомовного населення, яке проживає на Донбасі та в інших регіонах України. Це той самий огидний і абсурдний привід, який Адольф Гітлер використовував для вторгнення в німецькомовні регіони сусідніх країн, зокрема Польщі. Ось ким є Владімір Путін.

Українці й надалі боротимуться проти його неспровокованої агресії, але не тому, що вони не хочуть миру. Українці продовжують боротися, бо альтернатива — це знищення їхньої держави. Ми повинні стояти разом з Україною і продовжувати допомагати нашим друзям. Ми маємо надіслати чіткий сигнал, що Путін не зможе просто перечекати нас.

У грудні Конгрес переважною більшістю ухвалив, а президент Трамп охоче підписав Закон про оборонний бюджет. Цей закон продовжує програми безпекової допомоги Україні та зобовʼязує США ділитися з Україною розвідувальною інформацією. Наші союзники по той бік Атлантики нині беруть на себе провідну роль у фінансуванні безпекової допомоги Україні. Країни НАТО купують у США зброю і передають її Україні. Я безумовно це вітаю, як і повинні вітати всі американці.

Сполучені Штати мають збільшити поставки до України систем ППО та далекобійної зброї. Саме це покаже Путіну, що його військові цілі є недосяжними. Протягом майже чотирьох років українці демонструють свою рішучість — і вони продовжать це робити. Захід має й надалі залишатися рішучим і стояти разом із ними.”