«О 12:30 відізвалися з церковних башт дзвони, а тонни їх звуків, кружляючи у повітрі, несли у далину радісну мить, що до столиці Галицьких митрополитів прибув новий князь Церкви. З потягу, що прибув у цей час на головний вокзал, вийшов у супроводі двох каноніків львівської капітули митрополит Андрей, граф Шептицький, який попрощався із станіславівською капітулою.

У момент, коли митрополит вийшов із вагону, хор семінаристів заспівав «Слава во вишніх Богу». Митрополит Андрей Шептицький закликав присутніх до спільної праці для слави Церкви і народу. Потім перейшов до транспорту, який очікував, і вирушив до церкви святого Юрія.

Біля воріт собору його очікував цілий супровід, три отці у ризах, з папськими буллами і палієм. Архикатедральні братства утворили варту від воріт до дверей катедри. Митрополит вийшовши із карети, одягнув мантію, омофор і митру, а потім у супроводі архикатедральних братств, капітул підійшов до дверей катедрального собору. Хор семінаристів виконав гімн: «Все сьогодні сповнилося радістю».

На порозі святині на заклик диякона «Молімося!» митрополит прочитав інтройту, а отець Білецький вручив йому ключі церкви».

«Газета львівська» («Gazeta Lwowska»)

На фото: митрополит Андрей Шептицький із мамою Софію у митрополичих палатах біля собору св. Юра.

Іван Матковський