Преподобний Євфимій Великий був засновником палестинського чернецтва й духовним отцем пустелі, подібно до святого Антонія Великого в Єгипті. Народився 378 року в Мелитині як дар Божий безплідним батькам.

Із юності він жив у молитві й подвижництві, а згодом залишив церковні почесті та оселився в пустелі поблизу Фаранської лаври. Тут він поєднав самітницьке життя з духовним керівництвом братії та заснував лавру. Господь прославив святого даром чудотворіння, зцілень і прозорливості.

Преподобний Євфимій був стовпом Православ’я в часи догматичних суперечок, навертав до істинної віри багатьох, серед них і сарацинів.

Святий спочив 20 січня 473 року. Його поховання супроводжувалося чудесами, а Церква одразу вшанувала його як одного з найбільших отців і законодавця чернечого життя.