Смерть Тараса Коваля наступила від детонації опалювального котла
в будинку у Селищі, що під Вінницею. Медики, на жаль, його життя врятувати не змогли
Сьогодні його похоронили.
Тарас був не одруженим та із дитбудинку.
Вірніше його та інших братиків та сестричок покинула рідна матір.
Але дітей взяла та обігріла прийомна родина.
Тарас виріс у дитбудинку сімейного типу. І добре відгукувався про своїх прийомних батьків.
Знайомі кажуть, що він із Сергієм Борзовим та його родиною вже більше 10 років. Допомагав в усьому. Тому коли хтось каже, що він був лише шофером, то це не повна правда.
Крім того Тарас Коваль працював у Вінницькому медуніверситеті. Багато хто його асоціював із охоронцем та водієм ректора.
У соцмережах Тарас визначав свій статут – без пари. Там і вказується, що він 1998 року народження. Останнє його фото датується листопадом 2025 року.
Там він повідомляє «допомагаємо воїнам».
На його сторінці власних фактів із життя мало – як і місце роботи не вказується. Але все про заходи які проводили ексголова Вінницької ОВА Сергій Борзов та його дружина Ірина, депутат ВР.

Друзі діляться, що Тарас мав кохану дівчину, вони планували весілля. І в той день, 19 січня, коли сталась трагедія, вона там була.
Як і інші друзі.
Тарас пішов подивитись котел… і коли відкрив – раптова детонація наробила біди…
Вибухова хвиля завдала йому травм, несумісних із життям. Деталі інциденту зараз встановлює поліція та служби, які проводять відповідні перевірки.
Цю інформацію підтверджують дані з місцевих джерел і попередні повідомлення поліції.
Про Тараса кажуть як про відповідального, врівноваженого та доброзичливого чоловіка:
– В Тараса була дуже непроста доля, він чіплявся за це життя як міг. Чим міг допомагав своїм братикам і сестричкам, які також росли в дитячому будинку сімейного типу. Був чуйним, відданим, уважним до всіх. Дуже боляче, що життя його обірвалось так рано, – діляться знайомі, – він перед цим трагічним випадком розшукав свою біологічну матір, пробачив їй усе, став спілкуватись та допомагати. Тарас дуже хотів мати родину, сімʼю, тому тягнувся до людей!
Після трагедії в соціальних мережах та серед знайомих Тараса з’явилися слова співчуття родині та близьким. Люди згадують його як людину, що готова була допомогти у важку хвилину, та як надійного колегу. Усі, хто прийшов на похорон, відзначали його добрий характер і відданість.
Вічна пам’ять Тарасу Ковалю.

Андрій Власенко

Родині та близьким висловлюємо щире співчуття