Купити частинку графського заводу тепер може кожен. У селі Уладівка Літинського району продають за 10 гривень унікальні цеглини ручної роботи з колишньої цукроварні, яку понад 200 років тому побудував Ян Потоцький. Дослідники шоковані таким вандалізмом, бо невдовзі ми втратимо ще один цінний історичний екземпляр. Втім, вдіяти нічого не можуть.
– Завод став банкрутом у 2000-х роках, ми всіляко намагались його врятувати, та не вийшло. Знаю, що приміщення багато разів перепродували через борги, то ж хто там зараз власник і скільки їх — невідомо. Відомо, що за земельну ділянку вони не сплачують. Територія огороджена, там стоїть охорона. Приміщення активно розбирають. Цегла із своєрідними ініціалами РП, а в нижній частині з родовим гербом родини Потоцьких, мабуть, користується великою популярністю, якщо її продають, — каже депутат районної ради та директор місцевої школи Олександр Масний. — Років два-три тому ми проводили польсько-українську акцію «Таємничими стежками Яна Потоцького». П’ятеро учнів нашої школи брали участь у дослідженні життя та творчості даної людини. І коли ми їхали у Польщу, на його батьківщину, то ходили на цукровий завод, і нам подарували цеглину з іменним тавром Потоцького, яку ми вручили іноземцям як сувенір. Але те, що відбувається зараз — ніщо інше, як вандалізм. Зруйнували все, що тільки можна. Більш того, під Уладівкою у лісі знаходиться скіфсько-слов’янське городище. Проіснувало 1500 років і збереглось. Але нині його знищують «чорні археологи».
Тим часом місцеві науковці-історики занепокоєні інформацією про бізнес на історично-вагомій цеглі з цукроварні Потоцького. Але зробити нічого не можуть, адже зайти на приватну територію не мають ніякого права. Та все ж сподіваються, що вирішити проблему і зберегти історично цінні об’єкти для України можна, лише змінивши законодавство. Але це, знову-таки, час. І де гарантія, чи не буде тоді вже запізно щось рятувати?!
Віталіна Володимирова
