Що вони ще написали?

Це страшне смс з фронту стало шоком не лише для  дружини Олени, усієї родини. Адже вона мала надіслані фото інших побратимів її чоловіка…. Що лежали вбитими поряд.

Володимир захищав Україну з 2022-го року. Після бойового завдання взимку ще 2024-го зник безвісти.  А ось 15 січня 2025-го з телефону Володимира надійшло повідомлення російською: «Простите нас! Мы этого не хотим, как и вы. Это война! Мы здесь пушечное мясо». Разом із текстом надійшли фотографії загиблих, серед яких був і Володимир.

Але для того, щоб  воїна – жмеринчанина та загиблих побратимів, фото яких надіслали окупанти, на щиті доставили додому, пройшов рік.

І ось  23 січня, Героя – захисника доставлять на щиті до Жмеринки та проведуть в останню путь:

• 10.20 — зустріч Героя на в’їзді в місто (мікрорайон ТЕЦ) та супровід до будинку на Гетьманській, 6.
• 11.00 — молитва біля рідної оселі.
• 11.45 — формування «живого коридору» від будинку через вулиці Хмельницького та Одеську до центрального кладовища.

Так помирає ще один спільний світ кохання двох людей – Володимир та Олена створили сімʼю вже в час повномасштабного вторгнення.

В коротку відпустку після пекла Бахмута воїн запропонував Олені стати його дружиною.

Мріяли подорожувати, посадити сад…

А тепер – сумна пісня про яворину на могилі Героя звучатиме у вухах кожного небайдужого…

Вічна памʼять Герою! Його земляки із Станіславчика, де народився і виріс, на колінах віддаватимуть честь і шану Герою. Як і всі небайдужі українці.

Редакція «33-го» висловлює щирі співчуття рідним та близьким Героя.