Головна мета зустрічі – максимально чесна та об’єктивна інформація про екологічну політику в діяльності МХП на прикладі «Вінницької птахофабрики», що на Вінниччині. Журналісти отримали доступ до очисних споруд підприємства та побачили фінальний етап будівництва біогазового комплексу.
– На сьогодні наша птахофабрика найбільша в Україні, і з початку літа після запуску нових виробничих потужностей ми стали одними з найбільших виробників курятини в Європі, – розповів Ігор Лещенко, виконавчий директор ТОВ «Вінницька птахофабрика». – Наше виробництво на Вінниччині розпочалось у 2012-му, і загалом у будівництво комплексу інвестовано вже 750 мільйонів доларів. Із 2014-го почалось будівництво другої черги, яка має на меті подвоїти обсяги виробництва курятини. І з 1 липня 2018-го ми почали запуск другої черги фабрики та плануємо вийти на показник 560 тисяч тонн м’яса курки в 2020-му році після 280 тонн у 2017-му. Там, де немає промисловості, виробництва, — життя завмирає. Ми не лише забезпечуємо роботою понад 5 тисяч людей, а й турбуємося про їхній добробут та дозвілля. Окремим напрямом є соціальна діяльність підприємства. Тільки у 2017 році на соціальний розвиток громад було виділено більше 25 млн грн. Крім цього, компанія активно впроваджує енергоощадні рішення. Спорудження біогазового комплексу — це не лише важливий елемент у ланці вертикальної інтеграції, а, насамперед, значний біологічний чинник. Курячий послід раніше вносили як цінне добриво в ґрунт з максимальною нормою 20 т/га. Після переробки на біогазовому комплексі цей об’єм може зрости до 100 т. А це дає змогу значно ефективніше використовувати наявні ресурси.
– Але в окремих селах є «опозиція» до виробництва курей на майданчиках «Вінницької птахофабрики»?
– Я відповім на це питання на конкретному прикладі… У селі Заозерному є жінка, яка з нами бореться по бригадному проекту в сусідньому селі Василівка. В чому до нас основна претензія? У тому, що ми провели громадські слухання у Василівці, де на землях пайовиків розташовується бригада…І це логічно! Але оголошення про слухання були в обох селах громади, всім дали виступити, і більшістю голосів село виступило «за» інвестицію «Вінницької птахофабрики». Після цього були скарги активістів до прокуратури, позов до суду про визнання слухань у Василівці недійсними та розмови про кримінальну справу із цього приводу… Але суд ми виграли, жодної справи немає, і в цій бригаді вже вирощуються кури. А головне – село і люди задоволені співпрацею із нами!
– А як складається ситуації із складуванням курячого посліду?
– Навесні та восени послід вносять у ґрунт як добриво. А влітку для складування ми використовуємо обладнання фірми «Місте», у так званому «чеку». Або, згідно із законодавством, складуємо послід на полі в «бурт», не ближче 1 кілометра до населеного пункту, з певними вимогами. І я спеціально покажу гостям із ЗМІ цей «бурт», щоб абсолютно спростувати всі розмови про сморід та «задихання» сіл від діяльності «Вінницької птахофабрики». По кількості посліду на рік, який продукують наші виробничі майданчики, то це точно така сама кількість як чистого курячого м‘яса – 270 тисяч тонн у 2017-му році. Якщо брати площі полів, які цим послідом можна і треба удобрити, то ділимо на 20 – і маємо гектари під подвійну мету – утилізація посліду та підживлення ґрунту. До речі, найближчий «бурт» знаходиться одразу біля нашого підприємства.
Тому «Вінницька птахофабрика» і холдинг у цілому суворо дотримуються принципів сталого розвитку і турбуються про екологічну безпеку своєї діяльності.
Тому ми відриваємо двері для представників ЗМІ та показуємо, як найбільша в Україні птахофабрика може переробляти понад 900 тонн м’яса птиці за добу і не шкодити довкіллю! Я готовий відповісти на усі запитання по екологічності діяльності нашого підприємства, показати, в яких умовах зберігається курячий послід, та розкажу, як буде функціонувати біогазів комплексу та цех утилізації відходів.
А головний еколог МХП розповів про сучасну систему очищення відходів на підприємстві:
– Система очищення у нас повністю автоматична. І ми працюємо за системою SCADA, яка керує всім процесом, – додав головний еколог МХП Олександр Семенець. – Кожен аеротенк наповнюється в свою чергу, а два оператори стежать за процесом на випадок, якщо стався збій або виникла аварійна ситуація. Після біологічної очистки стічні води надходять до випускного резервуару, де чекають своєї черги для доочищення. З випускного резервуару стічні води потрапляють до піщаних фільтрів для механічної доочистки та дефосфотації стоків. Потім — до вугільних для біологічного доочищення. Після вугільних фільтрів стоки знезаражуються і випускаються в річку Південний Буг. На випадок аварійної ситуації у нас є три резервуари по 50 тис. м3 кожний. Це дає нам змогу 3-4 тижні працювати без очищення в накопичувальному режимі. Тож надійність системи гарантована.
МХП – вертикально інтегрована компанія, яка є лідером з виробництва курятини в Україні. Продукція холдингу, відома під брендами «Наша Ряба», «Qualiko», «Ukrainian Chicken», користується попитом у понад 60 країнах світу, зокрема в 16 європейських. МХП постійно вдосконалює виробництво і застосовує виключно передові технології. Підприємства Групи є об’єктами постійного контролю і підлягають як державному, так і внутрішньому нагляду. Державний нагляд здійснюють санітарно-епідеміологічна служба та обласні державні екологічні інспекції. Внутрішній — проводять штатні екологи підприємства. Вони працюють або за планом, узгодженим із директором, або самостійно, перевіряючи об’єкти без попередження. На всіх етапах виробництва підприємства дотримуються вимог законодавства України і міжнародних стандартів, що підтверджується висновками відповідних контролюючих служб та аудиторськими звітами.
Також МХП — це приклад соціально орієнтованого бізнесу, який впевнено тримає лідерські позиції, постійно підтверджує якість своєї продукції та чесно і прозоро провадить діяльність. Освоєння нових технологій, застосування енергоефективних рішень і новітніх розробок дає змогу не лише розширювати виробництво та виходити на нові ринки збуту, а й збільшувати потужність без шкоди довкіллю та людям.
Роман КОВАЛЬСЬКИЙ
Фото Олексія БОЙКА
