Остання Заява Наради Християнських Церков України – це не “чергова церковна реакція” і не внутрішній міжконфесійний текст. Це публічний акт політичної й моральної демаркації, адресований не лише українському суспільству, а передусім зовнішньому світу.
Фактично українські Церкви зафіксували кілька принципових речей.
По-перше, атака російської спецслужби на Вселенський Патріарх Варфоломій і Константинопольський Патріархат – це не богословська полеміка і не “церковний спір”. Це класична спецоперація держави, яка використовує релігійну лексику як прикриття для політичної агресії. Стиль і логіка цієї атаки – пряме відлуння радянських практик КДБ, де “боротьба за мир” завжди прикривала репресії.
По-друге, синхронна поява заяви ХМКК після повідомлення Служба зовнішньої розвідки рф – це фактичне підтвердження зрощення російської держави та контрольованих нею релігійних структур. Тут уже навіть не потрібні додаткові докази: сам порядок появи документів говорить більше, ніж будь-які викриття.
По-третє, українські Церкви прямо назвали речі своїми іменами: “русскій мір” – це не культурна концепція і не “альтернативна духовність”, а тоталітарна ідеологія, яка суперечить Євангелію і виправдовує війну, насильство та геноцид. І це принципово важливо – бо вперше така оцінка прозвучала не від політиків чи експертів, а від релігійних лідерів різних конфесій єдиним голосом.
По-четверте, заява чітко ламає один із ключових наративів російської пропаганди – про “релігійні гоніння” в Україні. Пряме свідчення всіх основних християнських конфесій країни: свобода віросповідання в Україні є реальною, а переслідування – це те, що росія системно здійснює на окупованих територіях з 2014 року.
І нарешті головне. Цей текст – це звернення до Заходу без дипломатичних евфемізмів. Світові прямо кажуть: росія веде гібридну війну не лише танками і ракетами, а й через церковні структури, використовуючи їх як інструмент тиску, пропаганди і легітимації злочинів.
Це дуже сильний, своєчасний і стратегічно точний документ. Він фіксує моральну межу і знімає ілюзії там, де їх досі намагалися зберегти.
І ще одне. Коли українські Церкви говорять таким голосом – це означає, що війна росії з Україною давно вийшла за межі фронту. Це війна проти свободи, віри і права людини. І тут нейтралітету не існує.
Християнський міжконфесійний консультативний комітет країн СНД і Балтії (ХМКК) – це надконфесійний дорадчий майданчик, створений представниками різних християнських церков пострадянського простору.
Формально він декларує мету координації позицій церков, міжцерковного діалогу та захисту “традиційних сімейних і загальнолюдських цінностей”. Реально ж комітет часто використовується як інструмент спільних публічних заяв і політичного позиціонування, де ключову роль відіграє Російська православна церква, а риторика нерідко збігається з державно-ідеологічними наративами рф.
Статусу незалежної міжнародної організації ця структура не має і її рішення носять декларативний та рекомендаційний характер.
Віктор Ягун
