Від редакції. Після перегляду популярного фільму про полярну станцію «Академік Вернадський» в людей зріс інтерес до загадкового безлюдного материка, де є лише дослідники-полярники. Експедиція з них рік перебуває там, далі її змінює інша команда. Зараз на станції перебуває хмельничанин Альберт Грабоцький. Невдовзі цю команду змінить інша — під кервництвом вінничанки Анжеліки Ганчук.

Вперше жінка стане керівницею української арктичної експедиції

Про призначення Анжеліки Ганчук, уродженки Вінниці, повідомили у Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ). Ця жінка стане керівницею 31-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ), яка працюватиме на крижаному континенті впродовж 2026–2027 років.

Для 30-річної вінничанки це буде вже не перша зустріч з Антарктидою. У 2022–2023 роках Анжеліка успішно відпрацювала річну зміну у складі 27-ї Української антарктичної експедиції. Тоді вона відповідала за широкий спектр досліджень: від метеорології та океанографії — до гляціології (вивчення льоду) та фізики атмосфери.

Саме під час попередньої зимівлі науковиця продемонструвала якості, необхідні для керівника.

«В експедиції Анжеліка проявила себе як фахівчиня з яскравими лідерськими рисами, яка вміє організувати різні процеси й брати на себе відповідальність. Водночас вона — командний гравець. Саме тому серед усіх учасників та учасниць конкурсу її обрали не лише працювати на метеонапрямі, а й очолити експедицію», — зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.

Анжеліка Ганчук народилася у Вінниці. Вищу освіту здобула у КНУ імені Тараса Шевченка, отримавши диплом магістра з відзнакою за спеціальністю «Метеорологія та кліматологія».

Її кар’єра поєднує науку та практику: вона працювала синоптиком в Українському гідрометеорологічному центрі ДСНС, очолювала сектор чисельного моделювання і прогнозування, має досвід роботи у медіа як ведуча прогнозу погоди, представляє Україну в міжнародних програмах (EUMETSAT, Baltic+) та проходила стажування у понад десяти країнах світу.

Нині науковиця також викладає в університеті та займається прогнозуванням небезпечних стихійних явищ, що вимагає миттєвої реакції й високої стресостійкості — якостей, критично важливих для виживання в Антарктиці.

У НАНЦ підкреслили, що з 2018 року в українській антарктичній програмі відбувся справжній прорив у питанні рівності. Після майже 20-річної негласної перерви, коли жінок не брали на зимівлю, ситуація кардинально змінилася. За останні роки в експедиціях працювали 24 полярниці, а тепер жінка вперше очолить усю команду.

Станція «Академік Вернадський» — єдина українська антарктична станція, розташована на острові Галіндез у Західній Антарктиці; до 1996 року вона належала Великій Британії та мала назву «Фарадей».

Українська антарктична експедиція зазвичай складається з 12–14 осіб — вчених і технічного персоналу, серед яких лікар, кухар, системний механік, дизеліст і системний адміністратор. Річна експедиція триває близько 12–13 місяців (зимівля), водночас існують короткі сезонні експедиції на період антарктичного літа тривалістю 2–3 місяці.

Понад рік живе в Антарктиці геофізик із Хмельниччини

Вже понад рік перебуває у складі 30-ї Української антарктичної експедиції та працює геофізиком на станції «Академік Вернадський» Альберт Грабовецький – уродженець села Дашківці, що на Віньковеччині Хмельницької області.

Альберт свого часу попрацював у складі підрядної організації на атомних електростанціях і ТЕЦ, має досвід 3D-сейсморозвідки з пошуку нафти й газу. Із 2018 року працював виключно в інженерній геології та мікросейсморозвідці.

«Влітку 2024 року зателефонував друг і каже: «Там таких, як ти, набирають в Антарктику». Я спочатку вагався, бо це ж інший світ, але все ж вирішив спробувати, — пригадує Альберт. — Процес відбору був тривалим:

А вже в кінці грудня 2024 року мені зателефонували і запитали, чи готовий виїхати на початку січня в Антарктику? Узгодив всі питання по роботі, з’їхав з орендованої квартири, відвіз речі на дачу, авто залишив друзям – і в дорогу, — розповідає він. — Це була дорога до «краю світу», серія перельотів: з Варшави до Парижа, звідти до Сантьяго і, нарешті, місцевими авіалініями у Пунта-Аренас. Там ми ще декілька днів чекали на наше судно. Сама дорога океаном до станції тривала близько тижня.

Антарктика – це щось неймовірне. Айсберги розміром як будинки, а у воді кити, тюлені…

Мій головний обов’язок на станції – забезпечення безперервної роботи геомагнітної обсерваторії. Це одне з небагатьох місць в Антарктиці, де щосекунди реєструються дані магнітного поля Землі. Якщо простими словами, ці вимірювання використовуються для уточнення глобальних моделей магнітного поля і впливають на точність навігаційних систем, зокрема GPS. Саме на основі таких даних працюють компаси, авіаційна навігація та орієнтація в електронних картах», — пояснює Альберт.

І додає, що також раз на місяць він бере георадар і сканує льодовик на вершині острова (51 метр над рівнем моря), щоб перевірити, чи не з’явилися нові небезпечні тріщини.

Разом із Альбертом на станції перебувають 13 учасників й учасниць експедиції. Зокрема 8 вчених (3 метеорологи, 3 біологи та 2 геофізики) і 5 представників команди життєзабезпечення.

Їжу на станцію привозять переважно раз на рік, хоча цієї експедиції привезли двічі.

Зараз в Антарктиді літо. На острові Галіндез, де розташована українська станція «Академік Вернадський», мешкає понад 10 тисяч пінгвінів. Попри таку кількість, торкатися їх суворо заборонено. Окрім пінгвінів, навколо станції можна побачити ще близько десятка видів тварин.

Сьогодні перебувати на станції легше завдяки Starlink, наголосив геофізик, але ще кілька років тому зв’язок обмежувався однією телеграмою на тиждень.

Додому чоловік має повернутися на початку квітня, коли їх змінить нова експедиційна група. Його перебування на станції загалом триватиме близько 15 місяців.

«Найбільше відвикаєш від простих речей: черг, заторів, постійних дзвінків. Тут ти ніби вільний від усього світу і водночас відрізаний від нього, — підсумовує Альберт Грабовецький. – Але Антарктида по-справжньому вражає…»

Ольга Василів